Сучасні дослідники вважають, що конкурентна розвідка пов’язана з таким видом діяльності, як форсайт. З одного боку, форсайт визначається як ключова складова конкурентної розвідки. З іншого боку, форсайт — суміжна з конкурентною розвідкою галузь досліджень. Якщо звернутися до міжнародної практики, то конкурентна розвідка стає в один ряд з такими складовими стратегічного аналізу, як форсайт і бізнес-аналітика.
Форсайт (Foresight — «передбачення») — це технологія і формат комунікації, що дають змогу учасникам домовитися про образи майбутнього, а також, визначивши бажаний, узгодити свої дії відповідно до його контексту.
Якщо говорити про форсайт як про глобальний дослідницький проєкт, то ця методологія сягає корінням у 1950-ті роки. Її розробила у США корпорація RAND (стратегічний дослідницький центр США, що працює на замовлення уряду і Збройних сил США), а потім технологія поширилася в Південній Кореї, Японії та інших країнах. Спочатку це була складна і дорога технологія прогнозування, в рамках якої протягом місяців працювала величезна кількість експертів. Зараз існує багато різних модифікацій форсайту, і деякі з них успішно використовуються в конкурентній розвідці.
У низці досліджень зазначено, що конкурентна розвідка і форсайт не просто доповнюють одне одного, а значною мірою перетинаються. Багато аналітичних методів форсайту застосовуються і в конкурентній розвідці. В обох випадках значна частина інформації надходить від сторонніх експертів і з вторинних зовнішніх джерел, після чого синтезується з внутрішніми знаннями. Зібраний масив аналізується і використовується для підтримки ухвалення ключових управлінських рішень, що стосуються корпоративної або бізнес-стратегій, виконання досліджень і розробок, створення нової продукції та виходу на ринок.
Своєю чергою, Європейська Форсайт-платформа (European Foresight Platform, EFP) розглядає форсайт як системний партисипативний (спільно об’єднаний) процес акумуляції інформації про майбутнє та визначення середньо- і довгострокових перспектив задля підтримки ухвалення рішень і підготовки оперативних спільних дій. В контексті такого визначення конкурентну розвідку і форсайт можна розглядати як об’єднану дисципліну, що включає «збір інформації про майбутнє». Інтегрована програма, яка синтезує форсайт, конкурентну розвідку та бізнес-аналітику, дає змогу знизити рівень невизначеності та ризику безпеки, а також підвищити ймовірність ухвалення цільовою аудиторією пропонованої політики та раннього виявлення можливостей.
Форсайт — не стільки прогнозування, скільки проєктування. Він ґрунтується на розумінні того, що майбутнє варіативне і напряму залежить від докладених зусиль. Саме тому головне питання форсайту можна сформулювати так: «Що ми спільними зусиллями повинні зробити вже зараз для того, щоб отримати бажаний варіант у майбутньому?». У зв’язку з цим форсайт-сесії за участю експертів часто виявляються більш ефективним інструментом, ніж, наприклад, просте екстраполювання на майбутнє даних за попередні роки.
Крім того, у форсайті важливу роль відіграє оцінювання подій із низькою ймовірністю, але великим потенційним впливом на майбутнє досліджуваної сфери. Пандемія коронавірусу — яскравий приклад такої події, їх називають «чорними лебедями». «Чорні лебеді» — це точки біфуркації (зміна усталеного режиму роботи системи), що визначаються на обговореннях під час форсайт-сесій. Їх також називають «джокерами» або «дикими картами». Важливо розуміти, що такі події дуже рідко ламають тренди або змінюють їх — найчастіше вони їх посилюють.
У рамках будь-якого форсайту проводять аналіз тенденцій і технологій, що розвиваються сьогодні в певній галузі, що дуже важливо в процесі проведення конкурентної розвідки. Коли починає вимальовуватися така карта змін, прогнозується, до чого призведе в майбутньому розвиток тренда. Відтак завжди з’ясовується, що комусь зміни нестимуть користь, а комусь — загрозу (як у конкурентній розвідці під час аналізу впливу ринкових змін на конкурентів). Складена дорожня карта щодо ринкової ситуації не залишається статичною, до неї потрібно постійно повертатися і переглядати її з огляду на те, що відбулося на ринку.
Загалом правильно підібрані інструменти і технології конкурентної розвідки формують універсальну систему, що дає змогу керівництву компанії оперативно реагувати на зміни ситуації на ринках, оцінювати ризики і можливості, прогнозувати їх, а потім ухвалювати ефективні управлінські рішення.
Крім розгляду основних технологій та інструментарію конкурентної розвідки, а також основ проведення форсайту, доцільно також розглянути сучасні практики, підходи до оцінювання, процедури та практичні аспекти конкурентної розвідки.
Більш детально про основні інструменти конкурентної розвідки у книзі - “Конкурентна розвідка в системі управління підприємств критичної інфраструктури, компаній і банків”. В книзі висвітлено сучасні стратегічні орієнтири розвитку конкурентної розвідки у глобалізованому світі, розглянуто конкурентну розвідку як інструмент забезпечення безпеки і управління підприємств критичної інфраструктури, компаній і банків, а також описано сучасні інформаційно-аналітичні технології та інструментарій конкурентної розвідки. Книга може бути використана для обговорення широкого кола проблемних питань, що стосуються оцінювання якості (цінності) інформації в конкурентній розвідці та оцінювання її результативності, гарантій якості одержуваної інформації через унеможливлення маніпулювання за допомогою встановлення інформаційних фільтрів, а також щодо трансформації результатів конкурентної розвідки для надання керівникам підприємств критичної інфраструктури, компаній і банків з метою ухвалення адекватних та ефективних управлінських рішень.
Форсайт (Foresight — «передбачення») — це технологія і формат комунікації, що дають змогу учасникам домовитися про образи майбутнього, а також, визначивши бажаний, узгодити свої дії відповідно до його контексту.
Якщо говорити про форсайт як про глобальний дослідницький проєкт, то ця методологія сягає корінням у 1950-ті роки. Її розробила у США корпорація RAND (стратегічний дослідницький центр США, що працює на замовлення уряду і Збройних сил США), а потім технологія поширилася в Південній Кореї, Японії та інших країнах. Спочатку це була складна і дорога технологія прогнозування, в рамках якої протягом місяців працювала величезна кількість експертів. Зараз існує багато різних модифікацій форсайту, і деякі з них успішно використовуються в конкурентній розвідці.
У низці досліджень зазначено, що конкурентна розвідка і форсайт не просто доповнюють одне одного, а значною мірою перетинаються. Багато аналітичних методів форсайту застосовуються і в конкурентній розвідці. В обох випадках значна частина інформації надходить від сторонніх експертів і з вторинних зовнішніх джерел, після чого синтезується з внутрішніми знаннями. Зібраний масив аналізується і використовується для підтримки ухвалення ключових управлінських рішень, що стосуються корпоративної або бізнес-стратегій, виконання досліджень і розробок, створення нової продукції та виходу на ринок.
Своєю чергою, Європейська Форсайт-платформа (European Foresight Platform, EFP) розглядає форсайт як системний партисипативний (спільно об’єднаний) процес акумуляції інформації про майбутнє та визначення середньо- і довгострокових перспектив задля підтримки ухвалення рішень і підготовки оперативних спільних дій. В контексті такого визначення конкурентну розвідку і форсайт можна розглядати як об’єднану дисципліну, що включає «збір інформації про майбутнє». Інтегрована програма, яка синтезує форсайт, конкурентну розвідку та бізнес-аналітику, дає змогу знизити рівень невизначеності та ризику безпеки, а також підвищити ймовірність ухвалення цільовою аудиторією пропонованої політики та раннього виявлення можливостей.
Форсайт — не стільки прогнозування, скільки проєктування. Він ґрунтується на розумінні того, що майбутнє варіативне і напряму залежить від докладених зусиль. Саме тому головне питання форсайту можна сформулювати так: «Що ми спільними зусиллями повинні зробити вже зараз для того, щоб отримати бажаний варіант у майбутньому?». У зв’язку з цим форсайт-сесії за участю експертів часто виявляються більш ефективним інструментом, ніж, наприклад, просте екстраполювання на майбутнє даних за попередні роки.
Крім того, у форсайті важливу роль відіграє оцінювання подій із низькою ймовірністю, але великим потенційним впливом на майбутнє досліджуваної сфери. Пандемія коронавірусу — яскравий приклад такої події, їх називають «чорними лебедями». «Чорні лебеді» — це точки біфуркації (зміна усталеного режиму роботи системи), що визначаються на обговореннях під час форсайт-сесій. Їх також називають «джокерами» або «дикими картами». Важливо розуміти, що такі події дуже рідко ламають тренди або змінюють їх — найчастіше вони їх посилюють.
У рамках будь-якого форсайту проводять аналіз тенденцій і технологій, що розвиваються сьогодні в певній галузі, що дуже важливо в процесі проведення конкурентної розвідки. Коли починає вимальовуватися така карта змін, прогнозується, до чого призведе в майбутньому розвиток тренда. Відтак завжди з’ясовується, що комусь зміни нестимуть користь, а комусь — загрозу (як у конкурентній розвідці під час аналізу впливу ринкових змін на конкурентів). Складена дорожня карта щодо ринкової ситуації не залишається статичною, до неї потрібно постійно повертатися і переглядати її з огляду на те, що відбулося на ринку.
Загалом правильно підібрані інструменти і технології конкурентної розвідки формують універсальну систему, що дає змогу керівництву компанії оперативно реагувати на зміни ситуації на ринках, оцінювати ризики і можливості, прогнозувати їх, а потім ухвалювати ефективні управлінські рішення.
Крім розгляду основних технологій та інструментарію конкурентної розвідки, а також основ проведення форсайту, доцільно також розглянути сучасні практики, підходи до оцінювання, процедури та практичні аспекти конкурентної розвідки.
Більш детально про основні інструменти конкурентної розвідки у книзі - “Конкурентна розвідка в системі управління підприємств критичної інфраструктури, компаній і банків”. В книзі висвітлено сучасні стратегічні орієнтири розвитку конкурентної розвідки у глобалізованому світі, розглянуто конкурентну розвідку як інструмент забезпечення безпеки і управління підприємств критичної інфраструктури, компаній і банків, а також описано сучасні інформаційно-аналітичні технології та інструментарій конкурентної розвідки. Книга може бути використана для обговорення широкого кола проблемних питань, що стосуються оцінювання якості (цінності) інформації в конкурентній розвідці та оцінювання її результативності, гарантій якості одержуваної інформації через унеможливлення маніпулювання за допомогою встановлення інформаційних фільтрів, а також щодо трансформації результатів конкурентної розвідки для надання керівникам підприємств критичної інфраструктури, компаній і банків з метою ухвалення адекватних та ефективних управлінських рішень.