Сфера оборони та безпеки в світі – це галузь номер один і вона зазнає серйозних змін від впровадження технологій штучного інтелекту, що змінює баланс сил між державами. На сьогодні ШІ (штучний інтелект) стрімко розвивається та має великий потенціал у сфері національної безпеки та оборони, включаючи військову медицину, військову логістику, розвідку і контррозвідку, аеророзвідку тощо. Досвід зарубіжних країн доводить, що ефективне та гнучке забезпечення потреб суспільства у воєнній безпеці та обороноздатності держави у сучасний період має досягатися шляхом впровадження новітніх технологій, зокрема застосування штучного інтелекту та Big Data. Виникнення та розвиток технологій ШІ дають поштовх інноваційним перетворенням оборонно-промислових комплексів різних країн світу. Технології ШІ можуть допомогти державам у таких завданнях, як керування гіперзвуковими ракетами, встановлення передових систем спостереження або зламування надсекретних кодів країн-суперників.
Підтвердженням важливості використання ШІ для забезпечення національної безпеки і обороноздатності держав є результати досліджень Науково-технічної організації НАТО, що визначають найбільш суттєві з них для розвитку технологій воєнної сфери на найближчі два десятиліття. Так, згідно з вказаними дослідженнями ключовими технологіями воєнної сфери є: Big Data, ШІ, автономні транспортні засоби, космос, гіперзвукові літальні апарати, квантові технології, біотехнології, нові матеріали тощо.
Штучний інтелект активно використовується й в Україні у сфері військових технологій. Зокрема, штучний інтелект допомагає фіксувати переміщення техніки та особового складу окупантів, збивати ворожі ракети, ефективніше наводити БПЛА на цілі, проводити розмінування, навіть працюють вже системи протиповітряної оборони (ППО), оснащені штучним інтелектом, що визначає траєкторії польотів об’єктів, тощо.
Світовий досвід запровадження ШІ в сферу національної безпеки та обороноздатності держави вказує на те, що сьогодні жодний збройний конфлікт не може бути вирішений без використання новітніх видів озброєння та військових дій, заснованих на інформації, отриманої в ході ідентифікації об'єктів і цілей засобами сучасного обладнання розвідки.
Таким чином, ефективне використання штучного інтелекту під час військових дій націлене на обробку великого обсягу даних, зібраних через супутники, апарати повітряної розвідки, польових агентів, наземну розвідку.
Приміром, застосування технологій ШІ у сфері забезпечення національної безпеки та обороноздатності України в повоєнний період може допомогти в аналізі величезної кількості розвідданих з відкритим вихідним кодом.
Як доводять аналітики, у більшості розвинених країн світу вже сьогодні існують зразки озброєнь, які використовують можливості ШІ. Так, на початку 2020 р. компанія «Рейтер» оголосила про розгортання системи розвідки, спостереження й цілевказівки «Істар» (ISTAR – Intelligence Surveillance Target Acquisition and Reconnaissance) на літаках Військово-Повітряних Сил (ВПС) Великобританії «Сентінел». Ця система, заснована на ШІ, забезпечує знаходження наземних та морських об'єктів та спостереження за їх пересуванням. За висновками фахівців, подібні системи найбільш корисні у воєнній розвідці.
Важливим напрямком розвитку військових систем, які обладнані ШІ, є централізоване планування і координація проведення військових операцій різного масштабу в повітряному, космічному, кібер-, морському та наземному просторі. У зарубіжній літературі подібні дії отримали назву «багатосферне управління і контроль» (Multi-Domain Command and Control – MDC). Шляхом збору та обробки всієї доступної інформації, що надійшла з різних джерел, пропонується створювати інтегроване джерело інформації (глобальну оперативну картину), на основі якої командирам різного рівня будуть автоматично пропонуватися найбільш ефективні варіанти дій для досягнення цілей воєнної операції.
Різні автоматизовані системи підтримки прийняття рішень і комп'ютерного моделювання оперативної обстановки в збройних силах розвинених країн широко застосовувалися з 70-х років минулого століття, але ці системи не мали можливості навчання, притаманного штучному інтелекту. Одними з перших використовуваних на практиці військових засобів зі штучним інтелектом стали імітаційні тренажери, які були застосовані для навчання операторів різних військових машин. Метою імітації було відтворення реальних умов бойової обстановки в процесі підготовки оператора-бійця і зміна цих умов у відповідь на його дії.
Зараз штучний інтелект активно використовується у військовій логістиці збройних сил. Такі системи застосовуються для оцінки потенційних потреб у запчастинах, визначення найбільш раціонального за часом виконання цих потреб і вартості способів їх доставки. Для цього у засобах озброєння розміщені спеціальні датчики для визначення необхідності та обсягу проведення операцій обслуговування або ремонту військової техніки.
Традиційно технології ШІ широко застосовуються в автономних бойових і мобільних засобах, здатних діяти самостійно і продовжувати виконання бойового завдання (або з поверненням на задану позицію) у разі втрати зв'язку з центром управління. Відомими прикладами такої техніки є безпілотні літальні апарати (БПЛА), автономні наземні машини, надводні та підводні апарати різного призначення тощо.
Дрони зі штучним інтелектом вже мають великий вплив на успіх Збройних Сил України на полі бою у боротьбі України з рф. У подальшому ці інновації значним чином вплинуть на те, як світ використовуватиме дрони й після війни в Україні.
Такі безпілотники зі ШІ враховують електронні перешкоди, які зазвичай використовує росія, стабілізуючи дрон та утримуючи його на заздалегідь обрану ціль. Можливості штучного інтелекту допомагають дрону виконувати свою місію, навіть якщо його ціль рухається, що є значним кроком уперед порівняно з наявними дронами, які відстежують конкретні координати. Це є одним із кількох інноваційних стрибків, що відбуваються на світовому ринку дронів.
Інновації в дизайні та програмному забезпеченні дронів зі ШІ, а також масове поширення ноу-хау пілотування дронів також, ймовірно, вплинуть на те, як БПЛА використовуватимуть вже після війни в Україні. Це матиме серйозні наслідки для різних держав, які протистоять сепаратистським бойовикам, наркокартелям та екстремістським групам, які прагнуть отримати технологічну перевагу.
Ізраїль у боротьбі із ХАМАС також використовує штучний інтелект, аби планувати авіаудари. Зокрема, Сили оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) активно почали використовувати штучний інтелект, аби вибрати цілі для авіаударів та організовувати матеріально-технічне забезпечення. Військові використовують систему рекомендацій ШІ, яка може обробляти величезні обсяги даних. Авіарейди планують за допомогою моделі штучного інтелекту під назвою Fire Factory, яка пропрацьовує дані і розраховує необхідну кількість боєприпасів, визначає пріоритети і пропонує графік ударів по противнику.
Важливість використання ШІ у сфері національної безпеки на державному рівні, у тому числі у забезпеченні обороноздатності держави, підкреслюється у звіті «Science & Technology Trends 2020-2040» Організації НАТО з науки та технологій під час формування стратегічних пріоритетів у сфері розвитку озброєння та прийняття політичних рішень для країн НАТО та для країн-партнерів. Зокрема, у зазначеному звіті зазначається, що до 2040 р. очікується, що основними характеристиками, які будуть визначати більшість ключових передових військових технологій, будуть такі:
·інтелектуальність – використання інтегрованого ШІ, орієнтованого на знання аналітичних можливостей людського інтелекту, і симбіотичного ШІ для забезпечення одночасного застосувань різних «проривних» технологій;
·взаємопов’язаність – експлуатація мережі віртуальних і фізичних доменів, включно з мережами датчиків, організацій, окремих осіб та автономних агентів, пов’язаних за допомогою нових методів шифрування та технологій розподіленого обліку;
·поширеність – використання децентралізованого та широкомасштабного зондування, зберігання й обчислення для досягнення нових руйнівних військових ефектів;
·цифровізація – цифрове поєднання людських, матеріальних та інформаційних областей для підтримки нових руйнівних військових ефектів.
Наведене вище доводить ефективність застосування ШІ при збройних конфліктах різної локалізації. Більшість напрямків технологічного розвитку військового потенціалу та обороноздатності держави пов’язані з розвитком ШІ. Цей вплив відбуватиметься переважно завдяки використанню вбудованого ШІ в інші супутні технології, такі як віртуальна/доповнена реальність; квантові обчислення; автономність, моделювання; дослідження матеріалів; виробництво, логістика, стратегічне управління; аналітика великих, малих і широких даних. Ці напрямки технологічного розвитку обороноздатності держави на основі ШІ матимуть такий самий стратегічний вплив на зміну у військових технологіях, що й впровадження у свій час ядерної зброї.
Таким чином, ШІ може бути використаний для створення систем розвідки та контролю, що можуть виявляти загрози національній безпеці та вживати заходів для їх запобігання. ШІ також може бути застосований для автоматизації та оптимізації військових операцій, що дозволяє зменшити ризики для життя військових та підвищити ефективність бойових дій, у військовій логістиці, військовій медицині, аєророзвідці, у використанні БПЛА тощо.
Проте не слід ігнорувати і можливі побічні ефекти застосування штучного інтелекту у військовій сфері. Оскільки значення штучного інтелекту у цій галузі визначається саме високою швидкістю обробки великих масивів різнорідних даних, що дозволяє істотно скорочувати тривалість циклу управління військами і зброєю, то зворотною реакцією на такий процес може виявитися катастрофічне погіршення бойової ситуації у разі прийняття управлінських рішень за неповними, невірними або сфальсифікованими вихідними даними. Також існує ризик, що інші держави можуть використовувати ШІ для проведення кібершпигунства та кібератак на інфраструктуру країни. Експерти також висловлюють побоювання, що штучний інтелект потенційно здатний виробити рішення на нанесення попереджувального удару по цілях противника, якщо він побачить можливість отримання переваги в результаті такого удару. Тобто дослідники говорять про неприпустимість повної довіри системам зі штучним інтелектом у питаннях самостійного застосування зброї. Тож навіть за умови загального прогресивного характеру використання штучного інтелекту у військових цілях варто пам'ятати і про негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті його застосування.
Суттєвою проблемою використання штучного інтелекту в системах військового призначення залишається його принципова вразливість для спеціалізованих кібератак на апаратно-програмне забезпечення. На відміну від традиційних кібератак, націлених на недостатньо опрацьовані питання безпеки при створенні або експлуатації такого апаратно-програмного забезпечення, кібератаки на штучний інтелект передусім використовують вроджені обмеження, властиві таким системам. Адже для сучасних складних алгоритмів реалізації штучного інтелекту, які майже ідеально працюють у нормальних умовах, навіть незначна, але продумана зміна вхідних даних (наприклад, корекція зображення) може призвести до помилкового результату обробки. Тож світовий досвід застосування штучного інтелекту у військових конфліктах все ж потребує критичного огляду:
·залежність від технології: застосування ШІ у забезпеченні обороноздатності держави може привести до залежності від технології, що може стати проблемою у разі відмови техніки та відключення від мережі;
·вартість: використання ШІ у забезпеченні обороноздатності держави може бути дуже надвартісним та вимагати значних інвестицій у науково-дослідну роботу та розробку технологій ШІ.
З метою нейтралізації загроз у процесі використання ШІ у сфері національної безпеки та обороноздатності держави необхідно забезпечити належний рівень кібербезпеки, захистити критичну інфраструктуру та розробити відповідні алгоритми та процедури для виявлення та запобігання загрозам у цій сфері.
Більш детально про актуальні вектори та проблеми розвитку штучного інтелекту як інструментарію безпеки та інтелектуальної зброї майбутнього - у книзі компанії Сідкон "Штучний інтелект та безпека". Книга присвячена проблемам розвитку штучного інтелекту як інструментарію безпеки та інтелектуальної зброї майбутнього. Також в книзі викладені напрацювання практичної спрямованості щодо потенціалу, сучасних трендів та перспектив інтегрування штучного інтелекту у різні сфери господарської діяльності і життєдіяльності суспільства та людини.
Підтвердженням важливості використання ШІ для забезпечення національної безпеки і обороноздатності держав є результати досліджень Науково-технічної організації НАТО, що визначають найбільш суттєві з них для розвитку технологій воєнної сфери на найближчі два десятиліття. Так, згідно з вказаними дослідженнями ключовими технологіями воєнної сфери є: Big Data, ШІ, автономні транспортні засоби, космос, гіперзвукові літальні апарати, квантові технології, біотехнології, нові матеріали тощо.
Штучний інтелект активно використовується й в Україні у сфері військових технологій. Зокрема, штучний інтелект допомагає фіксувати переміщення техніки та особового складу окупантів, збивати ворожі ракети, ефективніше наводити БПЛА на цілі, проводити розмінування, навіть працюють вже системи протиповітряної оборони (ППО), оснащені штучним інтелектом, що визначає траєкторії польотів об’єктів, тощо.
Світовий досвід запровадження ШІ в сферу національної безпеки та обороноздатності держави вказує на те, що сьогодні жодний збройний конфлікт не може бути вирішений без використання новітніх видів озброєння та військових дій, заснованих на інформації, отриманої в ході ідентифікації об'єктів і цілей засобами сучасного обладнання розвідки.
Таким чином, ефективне використання штучного інтелекту під час військових дій націлене на обробку великого обсягу даних, зібраних через супутники, апарати повітряної розвідки, польових агентів, наземну розвідку.
Приміром, застосування технологій ШІ у сфері забезпечення національної безпеки та обороноздатності України в повоєнний період може допомогти в аналізі величезної кількості розвідданих з відкритим вихідним кодом.
Як доводять аналітики, у більшості розвинених країн світу вже сьогодні існують зразки озброєнь, які використовують можливості ШІ. Так, на початку 2020 р. компанія «Рейтер» оголосила про розгортання системи розвідки, спостереження й цілевказівки «Істар» (ISTAR – Intelligence Surveillance Target Acquisition and Reconnaissance) на літаках Військово-Повітряних Сил (ВПС) Великобританії «Сентінел». Ця система, заснована на ШІ, забезпечує знаходження наземних та морських об'єктів та спостереження за їх пересуванням. За висновками фахівців, подібні системи найбільш корисні у воєнній розвідці.
Важливим напрямком розвитку військових систем, які обладнані ШІ, є централізоване планування і координація проведення військових операцій різного масштабу в повітряному, космічному, кібер-, морському та наземному просторі. У зарубіжній літературі подібні дії отримали назву «багатосферне управління і контроль» (Multi-Domain Command and Control – MDC). Шляхом збору та обробки всієї доступної інформації, що надійшла з різних джерел, пропонується створювати інтегроване джерело інформації (глобальну оперативну картину), на основі якої командирам різного рівня будуть автоматично пропонуватися найбільш ефективні варіанти дій для досягнення цілей воєнної операції.
Різні автоматизовані системи підтримки прийняття рішень і комп'ютерного моделювання оперативної обстановки в збройних силах розвинених країн широко застосовувалися з 70-х років минулого століття, але ці системи не мали можливості навчання, притаманного штучному інтелекту. Одними з перших використовуваних на практиці військових засобів зі штучним інтелектом стали імітаційні тренажери, які були застосовані для навчання операторів різних військових машин. Метою імітації було відтворення реальних умов бойової обстановки в процесі підготовки оператора-бійця і зміна цих умов у відповідь на його дії.
Зараз штучний інтелект активно використовується у військовій логістиці збройних сил. Такі системи застосовуються для оцінки потенційних потреб у запчастинах, визначення найбільш раціонального за часом виконання цих потреб і вартості способів їх доставки. Для цього у засобах озброєння розміщені спеціальні датчики для визначення необхідності та обсягу проведення операцій обслуговування або ремонту військової техніки.
Традиційно технології ШІ широко застосовуються в автономних бойових і мобільних засобах, здатних діяти самостійно і продовжувати виконання бойового завдання (або з поверненням на задану позицію) у разі втрати зв'язку з центром управління. Відомими прикладами такої техніки є безпілотні літальні апарати (БПЛА), автономні наземні машини, надводні та підводні апарати різного призначення тощо.
Дрони зі штучним інтелектом вже мають великий вплив на успіх Збройних Сил України на полі бою у боротьбі України з рф. У подальшому ці інновації значним чином вплинуть на те, як світ використовуватиме дрони й після війни в Україні.
Такі безпілотники зі ШІ враховують електронні перешкоди, які зазвичай використовує росія, стабілізуючи дрон та утримуючи його на заздалегідь обрану ціль. Можливості штучного інтелекту допомагають дрону виконувати свою місію, навіть якщо його ціль рухається, що є значним кроком уперед порівняно з наявними дронами, які відстежують конкретні координати. Це є одним із кількох інноваційних стрибків, що відбуваються на світовому ринку дронів.
Інновації в дизайні та програмному забезпеченні дронів зі ШІ, а також масове поширення ноу-хау пілотування дронів також, ймовірно, вплинуть на те, як БПЛА використовуватимуть вже після війни в Україні. Це матиме серйозні наслідки для різних держав, які протистоять сепаратистським бойовикам, наркокартелям та екстремістським групам, які прагнуть отримати технологічну перевагу.
Ізраїль у боротьбі із ХАМАС також використовує штучний інтелект, аби планувати авіаудари. Зокрема, Сили оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) активно почали використовувати штучний інтелект, аби вибрати цілі для авіаударів та організовувати матеріально-технічне забезпечення. Військові використовують систему рекомендацій ШІ, яка може обробляти величезні обсяги даних. Авіарейди планують за допомогою моделі штучного інтелекту під назвою Fire Factory, яка пропрацьовує дані і розраховує необхідну кількість боєприпасів, визначає пріоритети і пропонує графік ударів по противнику.
Важливість використання ШІ у сфері національної безпеки на державному рівні, у тому числі у забезпеченні обороноздатності держави, підкреслюється у звіті «Science & Technology Trends 2020-2040» Організації НАТО з науки та технологій під час формування стратегічних пріоритетів у сфері розвитку озброєння та прийняття політичних рішень для країн НАТО та для країн-партнерів. Зокрема, у зазначеному звіті зазначається, що до 2040 р. очікується, що основними характеристиками, які будуть визначати більшість ключових передових військових технологій, будуть такі:
·інтелектуальність – використання інтегрованого ШІ, орієнтованого на знання аналітичних можливостей людського інтелекту, і симбіотичного ШІ для забезпечення одночасного застосувань різних «проривних» технологій;
·взаємопов’язаність – експлуатація мережі віртуальних і фізичних доменів, включно з мережами датчиків, організацій, окремих осіб та автономних агентів, пов’язаних за допомогою нових методів шифрування та технологій розподіленого обліку;
·поширеність – використання децентралізованого та широкомасштабного зондування, зберігання й обчислення для досягнення нових руйнівних військових ефектів;
·цифровізація – цифрове поєднання людських, матеріальних та інформаційних областей для підтримки нових руйнівних військових ефектів.
Наведене вище доводить ефективність застосування ШІ при збройних конфліктах різної локалізації. Більшість напрямків технологічного розвитку військового потенціалу та обороноздатності держави пов’язані з розвитком ШІ. Цей вплив відбуватиметься переважно завдяки використанню вбудованого ШІ в інші супутні технології, такі як віртуальна/доповнена реальність; квантові обчислення; автономність, моделювання; дослідження матеріалів; виробництво, логістика, стратегічне управління; аналітика великих, малих і широких даних. Ці напрямки технологічного розвитку обороноздатності держави на основі ШІ матимуть такий самий стратегічний вплив на зміну у військових технологіях, що й впровадження у свій час ядерної зброї.
Таким чином, ШІ може бути використаний для створення систем розвідки та контролю, що можуть виявляти загрози національній безпеці та вживати заходів для їх запобігання. ШІ також може бути застосований для автоматизації та оптимізації військових операцій, що дозволяє зменшити ризики для життя військових та підвищити ефективність бойових дій, у військовій логістиці, військовій медицині, аєророзвідці, у використанні БПЛА тощо.
Проте не слід ігнорувати і можливі побічні ефекти застосування штучного інтелекту у військовій сфері. Оскільки значення штучного інтелекту у цій галузі визначається саме високою швидкістю обробки великих масивів різнорідних даних, що дозволяє істотно скорочувати тривалість циклу управління військами і зброєю, то зворотною реакцією на такий процес може виявитися катастрофічне погіршення бойової ситуації у разі прийняття управлінських рішень за неповними, невірними або сфальсифікованими вихідними даними. Також існує ризик, що інші держави можуть використовувати ШІ для проведення кібершпигунства та кібератак на інфраструктуру країни. Експерти також висловлюють побоювання, що штучний інтелект потенційно здатний виробити рішення на нанесення попереджувального удару по цілях противника, якщо він побачить можливість отримання переваги в результаті такого удару. Тобто дослідники говорять про неприпустимість повної довіри системам зі штучним інтелектом у питаннях самостійного застосування зброї. Тож навіть за умови загального прогресивного характеру використання штучного інтелекту у військових цілях варто пам'ятати і про негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті його застосування.
Суттєвою проблемою використання штучного інтелекту в системах військового призначення залишається його принципова вразливість для спеціалізованих кібератак на апаратно-програмне забезпечення. На відміну від традиційних кібератак, націлених на недостатньо опрацьовані питання безпеки при створенні або експлуатації такого апаратно-програмного забезпечення, кібератаки на штучний інтелект передусім використовують вроджені обмеження, властиві таким системам. Адже для сучасних складних алгоритмів реалізації штучного інтелекту, які майже ідеально працюють у нормальних умовах, навіть незначна, але продумана зміна вхідних даних (наприклад, корекція зображення) може призвести до помилкового результату обробки. Тож світовий досвід застосування штучного інтелекту у військових конфліктах все ж потребує критичного огляду:
·залежність від технології: застосування ШІ у забезпеченні обороноздатності держави може привести до залежності від технології, що може стати проблемою у разі відмови техніки та відключення від мережі;
·вартість: використання ШІ у забезпеченні обороноздатності держави може бути дуже надвартісним та вимагати значних інвестицій у науково-дослідну роботу та розробку технологій ШІ.
З метою нейтралізації загроз у процесі використання ШІ у сфері національної безпеки та обороноздатності держави необхідно забезпечити належний рівень кібербезпеки, захистити критичну інфраструктуру та розробити відповідні алгоритми та процедури для виявлення та запобігання загрозам у цій сфері.
Більш детально про актуальні вектори та проблеми розвитку штучного інтелекту як інструментарію безпеки та інтелектуальної зброї майбутнього - у книзі компанії Сідкон "Штучний інтелект та безпека". Книга присвячена проблемам розвитку штучного інтелекту як інструментарію безпеки та інтелектуальної зброї майбутнього. Також в книзі викладені напрацювання практичної спрямованості щодо потенціалу, сучасних трендів та перспектив інтегрування штучного інтелекту у різні сфери господарської діяльності і життєдіяльності суспільства та людини.