Крім застосовуваної асиметрії у гібридних міждержавних конфліктах, останнім часом широке розповсюдження отримало використання протидіючими сторонами у гібридному міждержавному конфлікті третіх сторін. Такі конфлікти називаються проксі-війнами, що означає війну або конфлікт між двома або більше державами, де конфліктні сторони не ведуть безпосередньої війни одна з одною, але використовують повстанців, місцеві фракції або інші держави як «проксі» для боротьби за свої інтереси. Проксі-війни можуть мати різні форми, включаючи надання військової підтримки, постачання зброї, фінансування або політичну підтримку.
Аналіз сучасної світової геополітичної, безпекової та воєнно-економічної обстановки у світі дозволяє визначити ряд основних найбільш пріоритетних причин необхідності подальшого дослідження та розвитку теорії, методології проксі-війн та гібридних війн, а також досліджень їх взаємозв’язку, трансформації форм та способів їх ведення: по-перше – це збільшення кількості проксі війн та гібридних загроз як для України, так і у світі в цілому. Наприклад, останні десятиліття спостерігається зростання тенденцій використання проксі-війн та гібридних стратегій в конфліктах (війнах). Це означає, що країни відмовляються від прямого втручання і використовують інших акторів для досягнення своїх цілей. Вивчення теорії та практики ведення таких війн допоможе краще розуміти сучасний політичний ландшафт та знаходити способи протидії цим загрозам, особливо це актуально сьогодні для України з метою чіткого розуміння природи російсько-української війни та пошуку шляхів активної протидії існуючим гібридним загрозам, які постійно зростають із-за геополітичного становища України у світі; по-друге – це комплексність проксі-війн та гібридних конфліктів. Проксі війни та гібридні конфлікти включають в себе широкий спектр стратегій, таких як дезінформація, кібератаки, фінансування негативних акторів, підривна діяльність та багато інших. Дослідження в цій галузі сприятимуть розкриттю різноманітних аспектів таких конфліктів і розробці ефективних стратегій протидії їм, по-третє – це безпека та стабільність. Проксі війни та гібридні конфлікти можуть суттєво підірвати безпеку та стабільність окремої країни, регіону в цілому і навіть у всьому світі, якщо проксі війна буде нарощувати ефект глобалізації. Сьогодні, розуміння природи цих процесів та їх наслідків є необхідним для розробки ефективних стратегій конфліктологічної політики, міжнародних відносин та дипломатії; по-четверте – це застосування нових технологій. Сучасні технології, зокрема інформаційні технології, штучний інтелект, кіберзброя та інші інноваційні засоби, відкривають нові можливості для проведення проксі війн та гібридних конфліктів. Високо технологічно розвинуті країни ще з кінця минулого століття активно почали застосовувати технології для ведення проксі-війн. Проведення досліджень у цій області дозволять оцінити ризики та виклики, пов'язані з використанням технологій у цілях проведення таких конфліктів, а також розробити стратегії кібербезпеки та кібероборони; по-п’яте – це міжнародна співпраця та політичні відносини. Проксі війни та гібридні конфлікти мають міжнародний характер і часто впливають на відносини між країнами. Дослідження в цій галузі сприятимуть розумінню причин та наслідків таких конфліктів, сприятимуть зміцненню співпраці та взаєморозуміння між країнами, а також допоможуть розробити механізми для розв'язання конфліктів та попередження нових тощо. Тільки шляхом поглибленого вивчення цих процесів та розробки ефективних стратегій можна забезпечити безпеку, стабільність та сприятливі умови для розвитку суспільства в умовах складної геополітичної ситуації, яка сьогодні складається у світі.
Поняття «проксі-війна» походить від англійського терміну «proxy war» і використовується для опису міждержавних конфліктів, в яких переважно дві або більше протидіючих сторін здійснюють бойові дії через посередництво третьої сторони. Ідея використання посередників або так званих «проксі» у війнах не є новою і була використана у минулому, але на сьогодні Україна є найбільшим у світі за всю історію 21-го століття полігоном апробації технологій ведення проксі-війн та гібридних війн.
Французький політолог Луїс Фільйол визначає проксі-війну як «конфлікт, у якому дві або більше зовнішніх сил підтримують різні сторони конфлікту віддаленими методами, уникаючи прямого зіткнення своїх військ».
Китайські науковці також досліджували технології та методи проведення проксі-війн. Зокрема, у книзі «Unrestricted Warfare: Chinaʼs Master Plan to Destroy America» китайських авторів Qiao Liang, Wang Xiangsui проаналізовані стратегії та методи гібридної війни, зокрема проксі-війни, у контексті сучасного світового порядку.
Отже, проксі-війни – це нова концепція, а саме ведення воєнних конфліктів «чужими руками», тобто через сателітів. Сателітами можуть бути політично підпорядковані держави, різнорідні внутрішні збройні формування, окремі соціальні групи, які мають засоби збройного насильства. Держава-агресор забезпечує сателітам економічну допомогу, постачання зброї, інформації, навчання військових тощо.
Головними учасниками в проксі-війнах є проксі-сили (проксі-суб’єкти), які отримують підтримку, зброю, фінансову допомогу і військових радників від своїх «спонсорів», тобто держав, які не хочуть прямо втручатися у певний міждержавний конфлікт, але вирішують свої стратегічні завдання своєю опосередкованою участю у цьому конфлікті.
У ході проксі-війни держави, які виступають «спонсорами» проксі-суб’єктів, не залучають власні війська у бойові дії, в яких беруть активну участь проксі-суб’єкти, таким чином зменшуючи власну відповідальність, але при цьому досягають своїх стратегічних цілей через непряме втручання у конфлікт проксі-війни. Технології ведення проксі-війн дозволяють зменшити або уникнути втрат особового складу збройних сил, руйнування власної території, а також дозволяють наносити втрати економіці країни-противника діями так званих проксі-суб’єктів.
Проксі-війни у контексті гібридних міждержавних конфліктів стали невід’ємною частиною сучасного геополітичного ландшафту. Їхня унікальність полягає у здатності держав досягати стратегічних цілей, уникаючи прямого військового зіткнення, що знижує політичні, економічні та людські втрати для «спонсорів» конфлікту, але водночас посилює хаос і нестабільність у регіонах, де діють проксі-суб’єкти. Україна, будучи епіцентром одного з найбільших у XXI столітті експериментальних майданчиків для апробації технологій проксі-війн і гібридних стратегій, демонструє, наскільки складними та багатогранними можуть бути ці конфлікти.
Подальше дослідження проксі-війн є критично важливим для розуміння їхньої природи, еволюції та наслідків. Зростання кількості таких конфліктів, їхня комплексність, вплив на безпеку й стабільність, а також використання новітніх технологій вимагають розробки ефективних стратегій протидії. Особливу увагу слід приділити міжнародній співпраці, адже проксі-війни за своєю суттю є транскордонними явищами, що впливають на глобальний порядок. Лише через глибоке осмислення цих процесів та створення адекватних механізмів реагування можливо мінімізувати їхні руйнівні наслідки й забезпечити сталий розвиток у світі, який дедалі більше занурюється у гібридну реальність.
Таким чином, проксі-війни залишаються не лише інструментом досягнення геополітичних амбіцій, але й викликом для сучасного суспільства, яке мусить адаптуватися до нових форм конфліктів, де межа між війною і миром стає дедалі розмитішою.
Докладніше про технології, методи, прояви та інструменти гібридної війни йдеться в книзі компанії "Сідкон" під назвою "Сучасні технології гібридної війни". У виданні представлено низку заходів для протидії гібридним загрозам на державному рівні, які спираються на передові досягнення штучного інтелекту, інноваційні системи підтримки прийняття рішень і сучасні інформаційні фільтри.
Аналіз сучасної світової геополітичної, безпекової та воєнно-економічної обстановки у світі дозволяє визначити ряд основних найбільш пріоритетних причин необхідності подальшого дослідження та розвитку теорії, методології проксі-війн та гібридних війн, а також досліджень їх взаємозв’язку, трансформації форм та способів їх ведення: по-перше – це збільшення кількості проксі війн та гібридних загроз як для України, так і у світі в цілому. Наприклад, останні десятиліття спостерігається зростання тенденцій використання проксі-війн та гібридних стратегій в конфліктах (війнах). Це означає, що країни відмовляються від прямого втручання і використовують інших акторів для досягнення своїх цілей. Вивчення теорії та практики ведення таких війн допоможе краще розуміти сучасний політичний ландшафт та знаходити способи протидії цим загрозам, особливо це актуально сьогодні для України з метою чіткого розуміння природи російсько-української війни та пошуку шляхів активної протидії існуючим гібридним загрозам, які постійно зростають із-за геополітичного становища України у світі; по-друге – це комплексність проксі-війн та гібридних конфліктів. Проксі війни та гібридні конфлікти включають в себе широкий спектр стратегій, таких як дезінформація, кібератаки, фінансування негативних акторів, підривна діяльність та багато інших. Дослідження в цій галузі сприятимуть розкриттю різноманітних аспектів таких конфліктів і розробці ефективних стратегій протидії їм, по-третє – це безпека та стабільність. Проксі війни та гібридні конфлікти можуть суттєво підірвати безпеку та стабільність окремої країни, регіону в цілому і навіть у всьому світі, якщо проксі війна буде нарощувати ефект глобалізації. Сьогодні, розуміння природи цих процесів та їх наслідків є необхідним для розробки ефективних стратегій конфліктологічної політики, міжнародних відносин та дипломатії; по-четверте – це застосування нових технологій. Сучасні технології, зокрема інформаційні технології, штучний інтелект, кіберзброя та інші інноваційні засоби, відкривають нові можливості для проведення проксі війн та гібридних конфліктів. Високо технологічно розвинуті країни ще з кінця минулого століття активно почали застосовувати технології для ведення проксі-війн. Проведення досліджень у цій області дозволять оцінити ризики та виклики, пов'язані з використанням технологій у цілях проведення таких конфліктів, а також розробити стратегії кібербезпеки та кібероборони; по-п’яте – це міжнародна співпраця та політичні відносини. Проксі війни та гібридні конфлікти мають міжнародний характер і часто впливають на відносини між країнами. Дослідження в цій галузі сприятимуть розумінню причин та наслідків таких конфліктів, сприятимуть зміцненню співпраці та взаєморозуміння між країнами, а також допоможуть розробити механізми для розв'язання конфліктів та попередження нових тощо. Тільки шляхом поглибленого вивчення цих процесів та розробки ефективних стратегій можна забезпечити безпеку, стабільність та сприятливі умови для розвитку суспільства в умовах складної геополітичної ситуації, яка сьогодні складається у світі.
Поняття «проксі-війна» походить від англійського терміну «proxy war» і використовується для опису міждержавних конфліктів, в яких переважно дві або більше протидіючих сторін здійснюють бойові дії через посередництво третьої сторони. Ідея використання посередників або так званих «проксі» у війнах не є новою і була використана у минулому, але на сьогодні Україна є найбільшим у світі за всю історію 21-го століття полігоном апробації технологій ведення проксі-війн та гібридних війн.
Французький політолог Луїс Фільйол визначає проксі-війну як «конфлікт, у якому дві або більше зовнішніх сил підтримують різні сторони конфлікту віддаленими методами, уникаючи прямого зіткнення своїх військ».
Китайські науковці також досліджували технології та методи проведення проксі-війн. Зокрема, у книзі «Unrestricted Warfare: Chinaʼs Master Plan to Destroy America» китайських авторів Qiao Liang, Wang Xiangsui проаналізовані стратегії та методи гібридної війни, зокрема проксі-війни, у контексті сучасного світового порядку.
Отже, проксі-війни – це нова концепція, а саме ведення воєнних конфліктів «чужими руками», тобто через сателітів. Сателітами можуть бути політично підпорядковані держави, різнорідні внутрішні збройні формування, окремі соціальні групи, які мають засоби збройного насильства. Держава-агресор забезпечує сателітам економічну допомогу, постачання зброї, інформації, навчання військових тощо.
Головними учасниками в проксі-війнах є проксі-сили (проксі-суб’єкти), які отримують підтримку, зброю, фінансову допомогу і військових радників від своїх «спонсорів», тобто держав, які не хочуть прямо втручатися у певний міждержавний конфлікт, але вирішують свої стратегічні завдання своєю опосередкованою участю у цьому конфлікті.
У ході проксі-війни держави, які виступають «спонсорами» проксі-суб’єктів, не залучають власні війська у бойові дії, в яких беруть активну участь проксі-суб’єкти, таким чином зменшуючи власну відповідальність, але при цьому досягають своїх стратегічних цілей через непряме втручання у конфлікт проксі-війни. Технології ведення проксі-війн дозволяють зменшити або уникнути втрат особового складу збройних сил, руйнування власної території, а також дозволяють наносити втрати економіці країни-противника діями так званих проксі-суб’єктів.
Проксі-війни у контексті гібридних міждержавних конфліктів стали невід’ємною частиною сучасного геополітичного ландшафту. Їхня унікальність полягає у здатності держав досягати стратегічних цілей, уникаючи прямого військового зіткнення, що знижує політичні, економічні та людські втрати для «спонсорів» конфлікту, але водночас посилює хаос і нестабільність у регіонах, де діють проксі-суб’єкти. Україна, будучи епіцентром одного з найбільших у XXI столітті експериментальних майданчиків для апробації технологій проксі-війн і гібридних стратегій, демонструє, наскільки складними та багатогранними можуть бути ці конфлікти.
Подальше дослідження проксі-війн є критично важливим для розуміння їхньої природи, еволюції та наслідків. Зростання кількості таких конфліктів, їхня комплексність, вплив на безпеку й стабільність, а також використання новітніх технологій вимагають розробки ефективних стратегій протидії. Особливу увагу слід приділити міжнародній співпраці, адже проксі-війни за своєю суттю є транскордонними явищами, що впливають на глобальний порядок. Лише через глибоке осмислення цих процесів та створення адекватних механізмів реагування можливо мінімізувати їхні руйнівні наслідки й забезпечити сталий розвиток у світі, який дедалі більше занурюється у гібридну реальність.
Таким чином, проксі-війни залишаються не лише інструментом досягнення геополітичних амбіцій, але й викликом для сучасного суспільства, яке мусить адаптуватися до нових форм конфліктів, де межа між війною і миром стає дедалі розмитішою.
Докладніше про технології, методи, прояви та інструменти гібридної війни йдеться в книзі компанії "Сідкон" під назвою "Сучасні технології гібридної війни". У виданні представлено низку заходів для протидії гібридним загрозам на державному рівні, які спираються на передові досягнення штучного інтелекту, інноваційні системи підтримки прийняття рішень і сучасні інформаційні фільтри.