Те, що існують критично важливі об'єкти і елементи в рамках цих об'єктів, які мають принципове значення для функціонування суспільства, було відомо ще древнім грекам та китайцям. В їх час це була, перш за все, транспортна мережа та мережа водопроводів, які відігравали стратегічну роль. Їх робота для громадського управління та забезпечення основних потреб населення була важливою та необхідною, завдяки цьому, у разі оборони, вони зосереджувалися саме на збереженні працездатності цих об'єктів.
Сьогодні для України надзвичайно актуальним є визначення основних погроз об'єктам критичної інфраструктури в умовах війни, що триває, для забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури.
Основні загрози енергетичній безпеці України в умовах триваючої війни:
- Цілеспрямовані ракетні та дронові атаки на енергетичну інфраструктуру. Основним генератором таких загроз є російська федерація, використовуючи високоточні ракети, ударні дрони та артилерійські обстріли. Ступінь небезпеки для економіки України таких загроз є достатньо високим.
- Масштабні пошкодження критичної енергетичної інфраструктури призводять до перебоїв у постачанні електроенергії, що зупиняє діяльність промислових підприємств, створює дефіцит електроенергії для населення та знижує ефективність роботи критично важливих об’єктів (водопостачання, зв’язок, транспорт).
До основних шляхів протидії такого роду загрозам можна віднести:
- посилення ППО для захисту стратегічних об’єктів;
- вдосконалення систем раннього попередження та мобільного ремонту критичної інфраструктури; диверсифікація енергетичних джерел та створення резервних потужностей тощо;
- Пошкодження газопроводів та інших об’єктів постачання енергоресурсів. Удари по газових мережах та об’єктах зберігання й транспортування нафти та газу можуть порушити постачання енергоносіїв для промисловості та населення. Також основним генератором такої загрози є росія через ракетні удари, удари БПЛА, диверсії, хакерські атаки на газотранспортну систему. Ступінь небезпеки для економіки України цих загроз теж є достатньо високим.
До основних шляхів протидії цим загрозам можна віднести: фізичний захист критичної інфраструктури; диверсифікація постачання енергоресурсів; моніторинг і раннє виявлення загроз; швидке відновлення критичної інфраструктури; мобілізація населення та підвищення обізнаності; міжнародна кооперація та дипломатичні заходи тощо;
- Кіберзагрози системі енергопостачання України. Кібернетичні атаки на енергетичні мережі та системи управління електростанціями можуть вивести з ладу енергетичні об’єкти, зупинити подачу енергії та спричинити перебої в роботі критичної інфраструктури. Основними генераторами цих загроз є російські хакери та кіберпідрозділи, що спеціалізуються на дестабілізації енергетичної інфраструктури України. Ступінь небезпеки цих загроз – помірно високий. Успішні кібератаки можуть призвести до тривалих збоїв у енергопостачанні та до порушення функціонування ключових галузей економіки, таких як промисловість, транспорт та зв’язок.
До основних шляхів протидії цим загрозам можна віднести: посилення кіберзахисту енергетичних об’єктів за допомогою сучасних технологій моніторингу та безпеки; підготовка кадрів у сфері кіберзахисту та регулярні тренування щодо запобігання та ліквідації наслідків кібератак; співпраця з міжнародними партнерами для обміну інформацією та технологіями кібербезпеки;
- Дефіцит вугілля та інших паливних ресурсів для теплових електростанцій (ТЕС). Тривала війна обмежує можливість забезпечення вугіллям для ТЕС через знищення ракетами та БПЛА інфраструктури та блокаду важливих шляхів постачання, що призводить до зниження виробництва електроенергії, особливо в осінньо зимовий період, коли навантаження на енергетичну систему України найбільше. Основним генератором цієї загрози є російські військові операції, що блокують доступ до шахт і транспортних коридорів, а також руйнування залізничної інфраструктури. Ступінь небезпеки – високий. Нестача палива для ТЕС під час зими може призвести до масштабних відключень електроенергії, особливо у промислових регіонах, що негативно вплине на економіку та життєзабезпечення населення.
До основних шляхів протидії цій загрозі можна віднести: збільшення імпорту вугілля з міжнародних ринків та переорієнтація на інші види палива (зокрема біомасу); пошук альтернативних шляхів постачання через європейські країни, використовуючи морські порти; модернізація та переобладнання ТЕС на використання природного газу або інших палив, менш залежних від постачання.
Існують проблеми з транспортуванням енергоресурсів. Військові дії на території України, у тому числі удари ракетами та БПЛА, часто призводять до пошкодження транспортної інфраструктури (нафтопроводів, газопроводів), електромереж, що порушує безперебійне постачання енергоресурсів до споживачів. Генератором цих загроз є російські обстріли транспортної інфраструктури, особливо трубопроводів та ліній електропередач. Ступінь небезпеки – середній. Проблеми з транспортуванням енергоресурсів можуть тимчасово обмежити постачання енергії в окремих регіонах, що вплине на економічну активність, але їх можна частково вирішити за рахунок внутрішніх резервів.
До основних шляхів протидії цим загрозам можна віднести: відновлення та ремонт пошкоджених об’єктів транспортної інфраструктури за допомогою державних та міжнародних програм; резервування транспортних потужностей через альтернативні маршрути, зокрема використання газових та нафтопроводів, які проходять через сусідні країни; модернізація логістичних ланцюгів для транспортування енергоносіїв.
Більш детально про технології та інструменти протидії гібридним та асиметричним проявам кібервійн, як складових державного забезпечення національної безпеки, у книзі - Гібридна війна нового типу як загроза національній безпеці держав. Ця книга представляє інтерес для наукових співробітників та аналітиків, державних діячів та представників бізнесу, які займаються проблемами забезпечення енергетичної, продовольчої, інформаційної, кібербезпеки, поточного та стратегічного розвитку енергетики та аграрного сектору, а також буде корисною для освітніх цілей.
Сьогодні для України надзвичайно актуальним є визначення основних погроз об'єктам критичної інфраструктури в умовах війни, що триває, для забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури.
Основні загрози енергетичній безпеці України в умовах триваючої війни:
- Цілеспрямовані ракетні та дронові атаки на енергетичну інфраструктуру. Основним генератором таких загроз є російська федерація, використовуючи високоточні ракети, ударні дрони та артилерійські обстріли. Ступінь небезпеки для економіки України таких загроз є достатньо високим.
- Масштабні пошкодження критичної енергетичної інфраструктури призводять до перебоїв у постачанні електроенергії, що зупиняє діяльність промислових підприємств, створює дефіцит електроенергії для населення та знижує ефективність роботи критично важливих об’єктів (водопостачання, зв’язок, транспорт).
До основних шляхів протидії такого роду загрозам можна віднести:
- посилення ППО для захисту стратегічних об’єктів;
- вдосконалення систем раннього попередження та мобільного ремонту критичної інфраструктури; диверсифікація енергетичних джерел та створення резервних потужностей тощо;
- Пошкодження газопроводів та інших об’єктів постачання енергоресурсів. Удари по газових мережах та об’єктах зберігання й транспортування нафти та газу можуть порушити постачання енергоносіїв для промисловості та населення. Також основним генератором такої загрози є росія через ракетні удари, удари БПЛА, диверсії, хакерські атаки на газотранспортну систему. Ступінь небезпеки для економіки України цих загроз теж є достатньо високим.
До основних шляхів протидії цим загрозам можна віднести: фізичний захист критичної інфраструктури; диверсифікація постачання енергоресурсів; моніторинг і раннє виявлення загроз; швидке відновлення критичної інфраструктури; мобілізація населення та підвищення обізнаності; міжнародна кооперація та дипломатичні заходи тощо;
- Кіберзагрози системі енергопостачання України. Кібернетичні атаки на енергетичні мережі та системи управління електростанціями можуть вивести з ладу енергетичні об’єкти, зупинити подачу енергії та спричинити перебої в роботі критичної інфраструктури. Основними генераторами цих загроз є російські хакери та кіберпідрозділи, що спеціалізуються на дестабілізації енергетичної інфраструктури України. Ступінь небезпеки цих загроз – помірно високий. Успішні кібератаки можуть призвести до тривалих збоїв у енергопостачанні та до порушення функціонування ключових галузей економіки, таких як промисловість, транспорт та зв’язок.
До основних шляхів протидії цим загрозам можна віднести: посилення кіберзахисту енергетичних об’єктів за допомогою сучасних технологій моніторингу та безпеки; підготовка кадрів у сфері кіберзахисту та регулярні тренування щодо запобігання та ліквідації наслідків кібератак; співпраця з міжнародними партнерами для обміну інформацією та технологіями кібербезпеки;
- Дефіцит вугілля та інших паливних ресурсів для теплових електростанцій (ТЕС). Тривала війна обмежує можливість забезпечення вугіллям для ТЕС через знищення ракетами та БПЛА інфраструктури та блокаду важливих шляхів постачання, що призводить до зниження виробництва електроенергії, особливо в осінньо зимовий період, коли навантаження на енергетичну систему України найбільше. Основним генератором цієї загрози є російські військові операції, що блокують доступ до шахт і транспортних коридорів, а також руйнування залізничної інфраструктури. Ступінь небезпеки – високий. Нестача палива для ТЕС під час зими може призвести до масштабних відключень електроенергії, особливо у промислових регіонах, що негативно вплине на економіку та життєзабезпечення населення.
До основних шляхів протидії цій загрозі можна віднести: збільшення імпорту вугілля з міжнародних ринків та переорієнтація на інші види палива (зокрема біомасу); пошук альтернативних шляхів постачання через європейські країни, використовуючи морські порти; модернізація та переобладнання ТЕС на використання природного газу або інших палив, менш залежних від постачання.
Існують проблеми з транспортуванням енергоресурсів. Військові дії на території України, у тому числі удари ракетами та БПЛА, часто призводять до пошкодження транспортної інфраструктури (нафтопроводів, газопроводів), електромереж, що порушує безперебійне постачання енергоресурсів до споживачів. Генератором цих загроз є російські обстріли транспортної інфраструктури, особливо трубопроводів та ліній електропередач. Ступінь небезпеки – середній. Проблеми з транспортуванням енергоресурсів можуть тимчасово обмежити постачання енергії в окремих регіонах, що вплине на економічну активність, але їх можна частково вирішити за рахунок внутрішніх резервів.
До основних шляхів протидії цим загрозам можна віднести: відновлення та ремонт пошкоджених об’єктів транспортної інфраструктури за допомогою державних та міжнародних програм; резервування транспортних потужностей через альтернативні маршрути, зокрема використання газових та нафтопроводів, які проходять через сусідні країни; модернізація логістичних ланцюгів для транспортування енергоносіїв.
Більш детально про технології та інструменти протидії гібридним та асиметричним проявам кібервійн, як складових державного забезпечення національної безпеки, у книзі - Гібридна війна нового типу як загроза національній безпеці держав. Ця книга представляє інтерес для наукових співробітників та аналітиків, державних діячів та представників бізнесу, які займаються проблемами забезпечення енергетичної, продовольчої, інформаційної, кібербезпеки, поточного та стратегічного розвитку енергетики та аграрного сектору, а також буде корисною для освітніх цілей.