У майбутньому вирішальними під час озброєних конфліктів будь-якої інтенсивності, у тому числі й гібридних війн, можуть виявитися саме можливості для встановлення контролю над космічною інфраструктурою супротивника, адже останнім часом спостерігається швидка мілітаризація космічного простору і відповідно мілітаризація космічної критичної інфраструктури. Найбільш розвинені держави прагнуть контролювати космічний простір, розміщуючи там військові супутники, здійснюючи випробування протисупутникових ракет, намагаючись встановити контроль над супутниками, які на орбіті, зокрема із використанням хакерського обладнання, тим самим створюючи загрозу мирному використанню космосу. Як наслідок, космос може стати окремою територією для проведення військових операцій.
У лютому 2019 р. Президент США Дональд Трамп з метою захисту американських супутників, стримування і переваги у новому поколінні загроз національній безпеці із космічного простору, а також забезпечення домінування США у космосі оголосив про створення космічних військ.
А у березні 2019 р. Індія вперше випробувала протисупутникову зброю (ASAT). Як зазначили у Індії, протисупутникова ракета або ASAT – це космічна зброя, призначена для відключення або знищення супутників на низькій навколоземній орбіті зі стратегічною військовою метою. Її створила Індійська організація космічних досліджень і розробок.
Це випробування протисупутникової зброї стало значним проривом у космічній програмі Індії. Індія стала четвертою країною у світі, яка застосувала протисупутникову зброю після США, росії та Китаю.
При цьому Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді запевнив міжнародне співтовариство, що нові можливості Індії щодо протисупутникової зброї не будуть використані проти кого-небудь, а є оборонною ініціативою країни, спрямованою на забезпечення національної безпеки.
Після цих випробувань у Індії відбулась негайна і вкрай різка та негативна реакція з боку голови Національного управління з аеронавтики і досліджень космічного простору (NASA) Джима Брайденстайна, який заявив, що протисупутникові випробування Індії несумісні з пілотованими польотами в космос і загрожують безпеці Міжнародної космічної станції (МКС). Зокрема, він наголосив, що в результаті знищення Індією супутника за допомогою протисупутникової ракети утворилось не менше 400 фрагментів космічного сміття.
Згодом, 15 листопада 2021 р. було проведено росією випробування протисупутникової зброї у космосі, внаслідок якого був знищений неробочий російський космічний апарат, який перебував на орбіті з 1980-х років та був призначений для радіотехнічної розвідки. Після цього випробування на орбіті Землі утворилися уламки, що становили загрозу Міжнародній космічній станції, зокрема, утворилось 1,5 тис фрагментів космічного сміття, рух яких можна відстежити, і сотні тисяч більш дрібніших уламків. При цьому у Міноборони росії підкреслили, що уламки апарату не є загрозою для інших орбітальних станцій і космічних апаратів, та нагадали, що раніше подібні випробування вже проводили Китай, Індія і самі США .
Крім того, у липні 2019 р. Президент Франції Еммануель Макрон заявив про створення національного командування космічними військами, що за його словами, є питанням національної безпеки, зазначивши, що космічні війська сприятимуть кращому захисту супутників. Згідно з планом військових витрат на 2019-2025 рр. Франція направить на оборону в космосі 3,6 мільярда євро. Слідом за Францією про формування космічних військ у серпні 2019 р. також заявила й Японія.
Водночас на той момент росія вельми негативно поставилась до створення таких військ Францією, зокрема Міністерство зовнішніх справ росії заявило, що Франція стала другою (після США) державою, яка офіційно визнала можливість виникнення збройного конфлікту у космічному просторі.
Поряд з вказаним, за окремими даними, у лютому 2022 р. незадовго до повномасштабного вторгнення в Україну росія запустила у космос супутник «Космос-2553», призначений для випробування компонентів потенційної протисупутникової ядерної зброї. Цей супутник досі все ще обертається навколо Землі. Зазначений супутник діє таємно як платформа для досліджень та розробок неядерних компонентів нової системи озброєнь росії. Він не несе ядерної зброї, але американські експерти пов'язують його з російською ядерною протисупутниковою програмою. Розгортання цієї зброї в космосі дозволить росії знищити американські урядові та приватні супутники.
У тому же 2022 р. начальник військ радіоелектронної боротьби Збройних Сил рф генерал-лейтенант Юрій Ласточкін також повідомив про плани створення росією мережі супутників радіоелектронної боротьби.
А у 2024 р. у Міністерстві оборони США наголосили, що росія вивела на навколоземну орбіту протисупутниковий космічний військовий апарат. Цей апарат є протикосмічною зброєю, ймовірно, здатною атакувати інші супутники на низькій навколоземній орбіті. При цьому росія розгорнула цю нову протикосмічну зброю на тій же орбіті, де перебуває урядовий супутник США.
Крім того, росія має плани з розробки космічного апарату з ядерною силовою установкою у ролі протисупутникової зброї (для ураження супутників) у космосі.
Зброя, яку розробляє рф, відома серед військових космічних експертів як ядерна ЕМІ (електромагнітна завада (перешкода)). Вона створює імпульс електромагнітної енергії і потік високозаряджених частинок, які навіть в умовах космосу здатні вивести з ладу супутники, що обертаються навколо Землі.
Така ядерна космічна зброя здатна створювати енергетичну хвилю й виводити з ладу значну кількість супутників.
США роками відстежували зусилля росії з розробки протисупутникової зброї, зокрема й ЕМІ. Але нещодавно американська розвідка дізналась, що росія досягла прогресу в розробці ядерного електромагнітного імпульсу. Концепція цієї зброї виникла ще наприкінці Холодної війни.
Небезпека у цьому випадку полягає в тому, що після застосування такої протисупутникової зброї, зокрема ЕМІ, в космосі утвориться сукупність виведених із ладу супутників, що стане небезпечним для будь-яких нових супутників, які будуть запущені для заміни або ремонту існуючих супутників.
Інший відомий варіант зброї, яка знищує супутники та яка була протестована на практиці, – ядерний вибух у космосі. Випробування такого виду озброєння проводились у
1960-х роках у СРСР та у США. Якщо взяти його вплив виключно на супутники, то утворений тоді після вибуху радіаційний пояс призвів до виведення з ладу 8 супутників з 24, які перебували тоді на орбіті Землі. Це не був одномоментний процес, але через регулярні прольоти супутників через радіаційне поле їх електроніка вийшла з ладу. Щодо впливу на Землю, то мова шла про виведення з ладу електромереж та радіоперешкоди.
Якщо нині рф підірве ядерну бомбу на орбіті, то почнеться процес зі стрімкого збільшення кількості неробочих супутників. При цьому якщо у 1960-ті роки була виведена з ладу третина супутників і мова йшла про лише вісім одиниць, то при аналогічній пропорції на рівні 2025 р. це буде тисячі супутників. Бо зараз на орбіті Землі понад 9 тисяч працюючих супутників, з яких понад 8,3 тисячі – на низькій опорній орбіті від 500 до 1000 км. Виведення з ладу такої кількості космічних апаратів свідчить про так званий Синдром Кесслера – гіпотетичний розвиток подій, коли через зіткнення космічних апаратів та уламків утворюється ще більше уламків, які знищують все більше супутників, утворюється ще більше уламків й так далі. Це триватиме, поки вся орбіта не буде ними захаращена до стану неможливості використання навколоземного простору.
Якщо росія відважиться на такий вибух, то відбудеться нівелювання технологічної переваги США, для яких навігаційні, комунікаційні та розвідувальні супутники є значною часткою фундаменту обороноздатності держави. Такі дії рф порушать Договір про космічний простір 1967 року.
До цього слід додати, що у 2024 р. китайські вчені з Академії підводного плавання Військово-морських Сил Китаю наголосили, що можна знищувати супутники, зокрема систему Starlink компанії SpaceX, за допомогою лазерів, встановлених на підводних човнах. Такий підхід вигідно відрізняється від наявної протисупутникової зброї, яка використовує наземні ракети для запуску одноразового супутника-камікадзе із вибуховою боєголовкою. При цьому один лазер може вразити багато цілей, хоча його застосування пов'язане з багатьма складнощами, характерними для підводних операцій. Проте американські експерти мають сумніви у можливості встановлення на підводному човні такої енергоємної зброї. Крім того, іншими проблемами цього проєкту є чітке наведення лазерів з підводного човну та складнощі зі зв'язком, коли човен знаходиться під водою.
У свою чергу, супутники-камікадзе, що з'явилися в 1950-х рр., були задумані для епохи, коли супутники були великими, дорогими і нечисленними. Вони залишаються загрозою для складних шпигунських і комунікаційних супутників, але поява дешевих, одноразових роїв комунікаційних супутників, таких як комерційна мережа Starlink, значно ускладнила протисупутникові зусилля.
На прикладі Starlink вчені пояснили, що атакувати їх ракетами буде вкрай неефективно. Це пов’язано з тим, що їх багато, вони щільно упаковані та малі за розміром, що робить супутникову мережу надзвичайно стійкою. Навіть якщо значну кількість таких супутників буде знищено, є резерви, щоб їх замінити.
Отже, на основі аналізу спроб окремих країн на розташування озброєнь у космічному просторі та з метою розробки міжнародно визнаних правил протидії застосуванню протисупутникової зброї доцільно продовжувати роботу в Управлінні ООН з використання космічного простору над розробленням регламентів (інструкцій) щодо протидії використанню протисупутникової зброї. У цих правилах мають бути визнані вигоди, які може запропонувати розвиток нових космічних технологій, і вони мають допомогти розробці технологій, які міжнародна спільнота може застосувати для захисту від загроз у космічному просторі і з нього. Лише спільними зусиллями можна виробити дієві глобальні регламенти, які сприятимуть відповідальній поведінці держав у космосі, водночас підтримуючи розроблення міжнародного порядку застосування нових технологій у космічному просторі.
Ретельне розроблення Космічної політики на міжнародному рівні матиме позитивний вплив на безпеку і захист супутникової інфраструктури провідних країн світу у космосі протягом багатьох наступних десятиріч.
Більш детально про ці та інші виклики міжнародній безпеці, стратегії захисту критичної інфраструктури та сучасні методи аналізу загроз ви можете прочитати у фундаментальному виданні компанії Сідкон: «Безпекова політика в сучасному світі». Ця книга стане незамінним джерелом знань для фахівців з безпеки, OSINT-аналітиків та стратегів, які прагнуть розуміти архітектуру безпеки майбутнього.
У лютому 2019 р. Президент США Дональд Трамп з метою захисту американських супутників, стримування і переваги у новому поколінні загроз національній безпеці із космічного простору, а також забезпечення домінування США у космосі оголосив про створення космічних військ.
А у березні 2019 р. Індія вперше випробувала протисупутникову зброю (ASAT). Як зазначили у Індії, протисупутникова ракета або ASAT – це космічна зброя, призначена для відключення або знищення супутників на низькій навколоземній орбіті зі стратегічною військовою метою. Її створила Індійська організація космічних досліджень і розробок.
Це випробування протисупутникової зброї стало значним проривом у космічній програмі Індії. Індія стала четвертою країною у світі, яка застосувала протисупутникову зброю після США, росії та Китаю.
При цьому Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді запевнив міжнародне співтовариство, що нові можливості Індії щодо протисупутникової зброї не будуть використані проти кого-небудь, а є оборонною ініціативою країни, спрямованою на забезпечення національної безпеки.
Після цих випробувань у Індії відбулась негайна і вкрай різка та негативна реакція з боку голови Національного управління з аеронавтики і досліджень космічного простору (NASA) Джима Брайденстайна, який заявив, що протисупутникові випробування Індії несумісні з пілотованими польотами в космос і загрожують безпеці Міжнародної космічної станції (МКС). Зокрема, він наголосив, що в результаті знищення Індією супутника за допомогою протисупутникової ракети утворилось не менше 400 фрагментів космічного сміття.
Згодом, 15 листопада 2021 р. було проведено росією випробування протисупутникової зброї у космосі, внаслідок якого був знищений неробочий російський космічний апарат, який перебував на орбіті з 1980-х років та був призначений для радіотехнічної розвідки. Після цього випробування на орбіті Землі утворилися уламки, що становили загрозу Міжнародній космічній станції, зокрема, утворилось 1,5 тис фрагментів космічного сміття, рух яких можна відстежити, і сотні тисяч більш дрібніших уламків. При цьому у Міноборони росії підкреслили, що уламки апарату не є загрозою для інших орбітальних станцій і космічних апаратів, та нагадали, що раніше подібні випробування вже проводили Китай, Індія і самі США .
Крім того, у липні 2019 р. Президент Франції Еммануель Макрон заявив про створення національного командування космічними військами, що за його словами, є питанням національної безпеки, зазначивши, що космічні війська сприятимуть кращому захисту супутників. Згідно з планом військових витрат на 2019-2025 рр. Франція направить на оборону в космосі 3,6 мільярда євро. Слідом за Францією про формування космічних військ у серпні 2019 р. також заявила й Японія.
Водночас на той момент росія вельми негативно поставилась до створення таких військ Францією, зокрема Міністерство зовнішніх справ росії заявило, що Франція стала другою (після США) державою, яка офіційно визнала можливість виникнення збройного конфлікту у космічному просторі.
Поряд з вказаним, за окремими даними, у лютому 2022 р. незадовго до повномасштабного вторгнення в Україну росія запустила у космос супутник «Космос-2553», призначений для випробування компонентів потенційної протисупутникової ядерної зброї. Цей супутник досі все ще обертається навколо Землі. Зазначений супутник діє таємно як платформа для досліджень та розробок неядерних компонентів нової системи озброєнь росії. Він не несе ядерної зброї, але американські експерти пов'язують його з російською ядерною протисупутниковою програмою. Розгортання цієї зброї в космосі дозволить росії знищити американські урядові та приватні супутники.
У тому же 2022 р. начальник військ радіоелектронної боротьби Збройних Сил рф генерал-лейтенант Юрій Ласточкін також повідомив про плани створення росією мережі супутників радіоелектронної боротьби.
А у 2024 р. у Міністерстві оборони США наголосили, що росія вивела на навколоземну орбіту протисупутниковий космічний військовий апарат. Цей апарат є протикосмічною зброєю, ймовірно, здатною атакувати інші супутники на низькій навколоземній орбіті. При цьому росія розгорнула цю нову протикосмічну зброю на тій же орбіті, де перебуває урядовий супутник США.
Крім того, росія має плани з розробки космічного апарату з ядерною силовою установкою у ролі протисупутникової зброї (для ураження супутників) у космосі.
Зброя, яку розробляє рф, відома серед військових космічних експертів як ядерна ЕМІ (електромагнітна завада (перешкода)). Вона створює імпульс електромагнітної енергії і потік високозаряджених частинок, які навіть в умовах космосу здатні вивести з ладу супутники, що обертаються навколо Землі.
Така ядерна космічна зброя здатна створювати енергетичну хвилю й виводити з ладу значну кількість супутників.
США роками відстежували зусилля росії з розробки протисупутникової зброї, зокрема й ЕМІ. Але нещодавно американська розвідка дізналась, що росія досягла прогресу в розробці ядерного електромагнітного імпульсу. Концепція цієї зброї виникла ще наприкінці Холодної війни.
Небезпека у цьому випадку полягає в тому, що після застосування такої протисупутникової зброї, зокрема ЕМІ, в космосі утвориться сукупність виведених із ладу супутників, що стане небезпечним для будь-яких нових супутників, які будуть запущені для заміни або ремонту існуючих супутників.
Інший відомий варіант зброї, яка знищує супутники та яка була протестована на практиці, – ядерний вибух у космосі. Випробування такого виду озброєння проводились у
1960-х роках у СРСР та у США. Якщо взяти його вплив виключно на супутники, то утворений тоді після вибуху радіаційний пояс призвів до виведення з ладу 8 супутників з 24, які перебували тоді на орбіті Землі. Це не був одномоментний процес, але через регулярні прольоти супутників через радіаційне поле їх електроніка вийшла з ладу. Щодо впливу на Землю, то мова шла про виведення з ладу електромереж та радіоперешкоди.
Якщо нині рф підірве ядерну бомбу на орбіті, то почнеться процес зі стрімкого збільшення кількості неробочих супутників. При цьому якщо у 1960-ті роки була виведена з ладу третина супутників і мова йшла про лише вісім одиниць, то при аналогічній пропорції на рівні 2025 р. це буде тисячі супутників. Бо зараз на орбіті Землі понад 9 тисяч працюючих супутників, з яких понад 8,3 тисячі – на низькій опорній орбіті від 500 до 1000 км. Виведення з ладу такої кількості космічних апаратів свідчить про так званий Синдром Кесслера – гіпотетичний розвиток подій, коли через зіткнення космічних апаратів та уламків утворюється ще більше уламків, які знищують все більше супутників, утворюється ще більше уламків й так далі. Це триватиме, поки вся орбіта не буде ними захаращена до стану неможливості використання навколоземного простору.
Якщо росія відважиться на такий вибух, то відбудеться нівелювання технологічної переваги США, для яких навігаційні, комунікаційні та розвідувальні супутники є значною часткою фундаменту обороноздатності держави. Такі дії рф порушать Договір про космічний простір 1967 року.
До цього слід додати, що у 2024 р. китайські вчені з Академії підводного плавання Військово-морських Сил Китаю наголосили, що можна знищувати супутники, зокрема систему Starlink компанії SpaceX, за допомогою лазерів, встановлених на підводних човнах. Такий підхід вигідно відрізняється від наявної протисупутникової зброї, яка використовує наземні ракети для запуску одноразового супутника-камікадзе із вибуховою боєголовкою. При цьому один лазер може вразити багато цілей, хоча його застосування пов'язане з багатьма складнощами, характерними для підводних операцій. Проте американські експерти мають сумніви у можливості встановлення на підводному човні такої енергоємної зброї. Крім того, іншими проблемами цього проєкту є чітке наведення лазерів з підводного човну та складнощі зі зв'язком, коли човен знаходиться під водою.
У свою чергу, супутники-камікадзе, що з'явилися в 1950-х рр., були задумані для епохи, коли супутники були великими, дорогими і нечисленними. Вони залишаються загрозою для складних шпигунських і комунікаційних супутників, але поява дешевих, одноразових роїв комунікаційних супутників, таких як комерційна мережа Starlink, значно ускладнила протисупутникові зусилля.
На прикладі Starlink вчені пояснили, що атакувати їх ракетами буде вкрай неефективно. Це пов’язано з тим, що їх багато, вони щільно упаковані та малі за розміром, що робить супутникову мережу надзвичайно стійкою. Навіть якщо значну кількість таких супутників буде знищено, є резерви, щоб їх замінити.
Отже, на основі аналізу спроб окремих країн на розташування озброєнь у космічному просторі та з метою розробки міжнародно визнаних правил протидії застосуванню протисупутникової зброї доцільно продовжувати роботу в Управлінні ООН з використання космічного простору над розробленням регламентів (інструкцій) щодо протидії використанню протисупутникової зброї. У цих правилах мають бути визнані вигоди, які може запропонувати розвиток нових космічних технологій, і вони мають допомогти розробці технологій, які міжнародна спільнота може застосувати для захисту від загроз у космічному просторі і з нього. Лише спільними зусиллями можна виробити дієві глобальні регламенти, які сприятимуть відповідальній поведінці держав у космосі, водночас підтримуючи розроблення міжнародного порядку застосування нових технологій у космічному просторі.
Ретельне розроблення Космічної політики на міжнародному рівні матиме позитивний вплив на безпеку і захист супутникової інфраструктури провідних країн світу у космосі протягом багатьох наступних десятиріч.
Більш детально про ці та інші виклики міжнародній безпеці, стратегії захисту критичної інфраструктури та сучасні методи аналізу загроз ви можете прочитати у фундаментальному виданні компанії Сідкон: «Безпекова політика в сучасному світі». Ця книга стане незамінним джерелом знань для фахівців з безпеки, OSINT-аналітиків та стратегів, які прагнуть розуміти архітектуру безпеки майбутнього.