Російське вторгнення в Україну (також російська агресія проти України, російсько-українська війна, в російській пропаганді — «спеціальна воєнна операція» (СВО) — відкритий воєнний напад Російської Федерації (РФ) на Україну, що почався в четвер о 3:40 24 лютого 2022 року. Третій етап російсько-української війни, розв'язаної Росією 2014 року, участь у якій РФ намагалася заперечувати. Генеральна Асамблея ООН у своїй резолюції від 2 березня 2022 року засудила дії Росії та назвала їх агресією проти України. Міжнародний суд ООН в Гаазі 16 березня 2022 року зобов'язав Росію припинити розпочаті 24 лютого 2022 року воєнні дії в Україні.
Військова кампанія почалася після тривалого нарощування російських військ з листопада 2021 року вздовж кордону України з Росією і Білоруссю та визнання органами влади Росії 21 лютого 2022 року терористичних утворень на території України — так званих «ДНР» та «ЛНР» — як державних утворень. Неодноразово різні ЗМІ, західні та українські політики розцінювали накопичення російських військ біля кордонів з Україною з листопада 2021 року як підготовку Росії до війни з Україною. Офіційні представники Росії всіляко заперечували у своїх заявах, що Росія планує чи має намір напасти на Україну. Практично одночасно Збройні сили Російської Федерації почали неприховане перекидання додаткових військ на окуповані території Донецької й Луганської областей.
Близько четвертої години за київським часом (UTC+2) 24 лютого 2022 року президент Російської Федерації В. Путін оголосив про «спеціальну воєнну операцію» з метою нібито «демілітаризації та денацифікації України». Уже за кілька хвилин почалися ракетні удари по всій території України, у тому числі неподалік від Києва. Російські війська вдерлися до України поблизу Харкова, Херсона, Чернігова, Сум, увійшовши з Росії, Білорусі й тимчасово окупованого Росією Криму. Разом з Росією війну проти України фактично веде Білорусь: із прикордонних районів завдають ракетних ударів по території України, здійснюють вильоти бойової авіації для завдання ракетно-бомбових ударів по території України, відбувається передислокація війська та його забезпечення.
Завдяки спротиву української армії та сил самооборони вже в перші дні агресії російська армія зазнала значних втрат у живій силі та техніці. У своїй новітній історії, за оцінками українських та міжнародних експертів, Росія в жодній війні ще не зазнавала навіть приблизно таких великих втрат за такий короткий час. З першого дня вторгнення Росія порушує правила ведення війни і масово чинить воєнні злочини. Крім того, російська влада веде активну інформаційну війну та застосовує шовіністичну пропаганду. У подальшому, в умовах повномасштабного вторгнення рф в Україну 2022 р. гібридна війна проти нашої держави продовжилась.
У сучасний період росія найбільш активно використовує гібридну війну як ефективний інструмент для досягнення своїх геополітичних і стратегічних цілей, зокрема для зміни кордонів, впливу на сусідні країни й підривання міждержавної стабільності у регіоні.
Зокрема, з моменту повномасштабного вторгнення в Україну 2022 р. рф у ході гібридного протистояння активно використовує комбінацію військових дій, кібератак, пропагандистських кампаній, підтримки сепаратистських рухів, приватних військових компаній і економічного тиску для досягнення своїх цілей.
До характерних технологій гібридної війни, застосованих рф в умовах повномасштабного вторгнення рф в Україну 2022 р., слід віднести:
· вплив російського капіталу, пропаганди на Заході. Зокрема, пропаганда дозволяє значним чином маніпулювати громадською думкою та дестабілізувати громадянське суспільство, спонукаючи громадян сумніватися у правдивості чи неупередженості новин, які вони отримують із державних інформаційних джерел. Значну загрозу становлять політичні кібератаки, які російські спецслужби використовують для тиску чи фальсифікації виборів у низці західних країн, а також фінансова та пропагандистська підтримка політичних партій на Западі, лояльних до росії;
· традиційне поєднання конвенційних і нерегулярних бойових операцій;
· використання можливостей приватних військових компаній (зокрема, ПВК «Вагнер», наприклад, під Бахмутом) під час повномасштабної збройної агресії рф проти України;
· підтримку політичних протестів, економічний примус та інтенсивну дезінформаційну кампанію;
· військову агресію класичної війни з асиметричними елементами – енергетичною (газовою), продовольчою, інформаційною, кібервійнами. Захоплення Запорізької АЕС також є операцією гібридної війни;
· численні кібератаки російських хакерів, спрямовані на державні відомства й об’єкти критичної інфраструктури США, Канади, Великої Британії, Німеччини, Франції, Італії та України;
· використання росією історії як геополітичної зброї, а також гібридні прояви в російській культурі. Прикладом, до таких проявів відноситься стаття Путіна «Об историческом единстве россиян и украинцев». Це класичний зразок антиісторії, коли людина заперечує очевидне. До цього слід додати, що взагалі принцип скасування російської культури на Заході сприймають досить в’яло.
До цього слід додати, що на сьогодні інформаційний простір всієї України зазнає потужного деструктивного інформаційного впливу з метою нівелювання підтримки населенням інститутів української влади. Інформаційна агресія держави-ворога прагне зруйнувати українську владу в принципі. Яскравими прикладами сучасної інформаційної гібридної війни є: проросійські телеграм-канали, які транслюють в українському сегменті російські наративи під час повномасштабної збройної агресії проти України.
Сьогодні можна побачити щонайменше дві домінуючі лінії- мети, за якими інформаційно «б’є» Росія по країнах ЄС у контексті української кризи.
Перша мета — спробувати досягти взаєморозуміння із Заходом, передусім «економізувавши» українсько-російську війну. Тобто довести Заходу, що йому немає сенсу втягуватись у затяжне протистояння з Росією, оскільки це б’є по кишенях простих європейців. Головне завдання тут — вивести проблему з простору регіональної та глобальної безпеки на рівень звичайного «калькулятора». І слід зазначити, що стратегія звернення до «шлунку» може бути досить ефективною. Друга мета — розбити євроатлантичну єдність, посилюючи існуючі суперечності між Європою та США. Ведеться спрямована пропаганда ідеї того, що США намагаються руками та коштами європейців вести війну (передусім — економічну) з Москвою, що шкодить інтересам європейських столиць. Ця стратегія також достатньо успішна, а до влади у значній кількості країн ідуть політики, які відстоюють вкрай проросійські позиції. Сьогодні це вже Греція. На черзі — Франція.
Більш детально про технології, методи, прояви та інструменти гібридної війни - у книзі компанії Сідкон Cучасні технології гібридної війни. В книзі також запропоновані заходи щодо протидії гібридним загрозам на державному рівні на основі досягнень штучного інтелекту, розробок новітніх систем підтримки прийняття рішень та інформаційних фільтрів.
Військова кампанія почалася після тривалого нарощування російських військ з листопада 2021 року вздовж кордону України з Росією і Білоруссю та визнання органами влади Росії 21 лютого 2022 року терористичних утворень на території України — так званих «ДНР» та «ЛНР» — як державних утворень. Неодноразово різні ЗМІ, західні та українські політики розцінювали накопичення російських військ біля кордонів з Україною з листопада 2021 року як підготовку Росії до війни з Україною. Офіційні представники Росії всіляко заперечували у своїх заявах, що Росія планує чи має намір напасти на Україну. Практично одночасно Збройні сили Російської Федерації почали неприховане перекидання додаткових військ на окуповані території Донецької й Луганської областей.
Близько четвертої години за київським часом (UTC+2) 24 лютого 2022 року президент Російської Федерації В. Путін оголосив про «спеціальну воєнну операцію» з метою нібито «демілітаризації та денацифікації України». Уже за кілька хвилин почалися ракетні удари по всій території України, у тому числі неподалік від Києва. Російські війська вдерлися до України поблизу Харкова, Херсона, Чернігова, Сум, увійшовши з Росії, Білорусі й тимчасово окупованого Росією Криму. Разом з Росією війну проти України фактично веде Білорусь: із прикордонних районів завдають ракетних ударів по території України, здійснюють вильоти бойової авіації для завдання ракетно-бомбових ударів по території України, відбувається передислокація війська та його забезпечення.
Завдяки спротиву української армії та сил самооборони вже в перші дні агресії російська армія зазнала значних втрат у живій силі та техніці. У своїй новітній історії, за оцінками українських та міжнародних експертів, Росія в жодній війні ще не зазнавала навіть приблизно таких великих втрат за такий короткий час. З першого дня вторгнення Росія порушує правила ведення війни і масово чинить воєнні злочини. Крім того, російська влада веде активну інформаційну війну та застосовує шовіністичну пропаганду. У подальшому, в умовах повномасштабного вторгнення рф в Україну 2022 р. гібридна війна проти нашої держави продовжилась.
У сучасний період росія найбільш активно використовує гібридну війну як ефективний інструмент для досягнення своїх геополітичних і стратегічних цілей, зокрема для зміни кордонів, впливу на сусідні країни й підривання міждержавної стабільності у регіоні.
Зокрема, з моменту повномасштабного вторгнення в Україну 2022 р. рф у ході гібридного протистояння активно використовує комбінацію військових дій, кібератак, пропагандистських кампаній, підтримки сепаратистських рухів, приватних військових компаній і економічного тиску для досягнення своїх цілей.
До характерних технологій гібридної війни, застосованих рф в умовах повномасштабного вторгнення рф в Україну 2022 р., слід віднести:
· вплив російського капіталу, пропаганди на Заході. Зокрема, пропаганда дозволяє значним чином маніпулювати громадською думкою та дестабілізувати громадянське суспільство, спонукаючи громадян сумніватися у правдивості чи неупередженості новин, які вони отримують із державних інформаційних джерел. Значну загрозу становлять політичні кібератаки, які російські спецслужби використовують для тиску чи фальсифікації виборів у низці західних країн, а також фінансова та пропагандистська підтримка політичних партій на Западі, лояльних до росії;
· традиційне поєднання конвенційних і нерегулярних бойових операцій;
· використання можливостей приватних військових компаній (зокрема, ПВК «Вагнер», наприклад, під Бахмутом) під час повномасштабної збройної агресії рф проти України;
· підтримку політичних протестів, економічний примус та інтенсивну дезінформаційну кампанію;
· військову агресію класичної війни з асиметричними елементами – енергетичною (газовою), продовольчою, інформаційною, кібервійнами. Захоплення Запорізької АЕС також є операцією гібридної війни;
· численні кібератаки російських хакерів, спрямовані на державні відомства й об’єкти критичної інфраструктури США, Канади, Великої Британії, Німеччини, Франції, Італії та України;
· використання росією історії як геополітичної зброї, а також гібридні прояви в російській культурі. Прикладом, до таких проявів відноситься стаття Путіна «Об историческом единстве россиян и украинцев». Це класичний зразок антиісторії, коли людина заперечує очевидне. До цього слід додати, що взагалі принцип скасування російської культури на Заході сприймають досить в’яло.
До цього слід додати, що на сьогодні інформаційний простір всієї України зазнає потужного деструктивного інформаційного впливу з метою нівелювання підтримки населенням інститутів української влади. Інформаційна агресія держави-ворога прагне зруйнувати українську владу в принципі. Яскравими прикладами сучасної інформаційної гібридної війни є: проросійські телеграм-канали, які транслюють в українському сегменті російські наративи під час повномасштабної збройної агресії проти України.
Сьогодні можна побачити щонайменше дві домінуючі лінії- мети, за якими інформаційно «б’є» Росія по країнах ЄС у контексті української кризи.
Перша мета — спробувати досягти взаєморозуміння із Заходом, передусім «економізувавши» українсько-російську війну. Тобто довести Заходу, що йому немає сенсу втягуватись у затяжне протистояння з Росією, оскільки це б’є по кишенях простих європейців. Головне завдання тут — вивести проблему з простору регіональної та глобальної безпеки на рівень звичайного «калькулятора». І слід зазначити, що стратегія звернення до «шлунку» може бути досить ефективною. Друга мета — розбити євроатлантичну єдність, посилюючи існуючі суперечності між Європою та США. Ведеться спрямована пропаганда ідеї того, що США намагаються руками та коштами європейців вести війну (передусім — економічну) з Москвою, що шкодить інтересам європейських столиць. Ця стратегія також достатньо успішна, а до влади у значній кількості країн ідуть політики, які відстоюють вкрай проросійські позиції. Сьогодні це вже Греція. На черзі — Франція.
Більш детально про технології, методи, прояви та інструменти гібридної війни - у книзі компанії Сідкон Cучасні технології гібридної війни. В книзі також запропоновані заходи щодо протидії гібридним загрозам на державному рівні на основі досягнень штучного інтелекту, розробок новітніх систем підтримки прийняття рішень та інформаційних фільтрів.