Завдяки розвитку інформаційних технологій і активній цифровізації суспільства початок ХХІ ст. нерідко називають ерою інновацій, в основі якої – системи та технології штучного інтелекту. По суті, штучний інтелект – це головна складова третьої комп’ютерної ери, заснованої на інноваціях і передових технологіях. Штучний інтелект (англ. – Artificial Intelligence, AI) також можна визнати як «підривну» технологію Четвертої промислової революції, розвиток якої може спричинити технологічний прорив будь-якої країни світу. Укладачі британського словника англійської мови Collins Dictionary навіть назвали головним (найпопулярнішим) словом 2023 року «штучний інтелект» (ШІ).
Нові технології ШІ виникли на новій хвилі технологічного розвитку. При цьому ці технології штучного інтелекту сприяють трансформації економіки, ринку праці, державних інституцій та суспільства в цілому. Використання технологій штучного інтелекту також сприятиме зменшенню обсягу витрат, підвищенню ефективності виробництва, якості товарів і послуг. Відбувається становлення нового типу промислового виробництва, який ґрунтується на Big Data та їхньому аналізі, повній автоматизації виробництва, технологіях віртуальної й доповненої реальності тощо, тобто формується суспільство цифрових технологій.
Позитивні моменти в активному розвитку ШІ вбачаються у звільненні людей від важких, небезпечних і некваліфікованих видів робіт; збільшенні продуктивності в усіх галузях економіки; запобіганні хворобам, подовженні людського життя; убезпеченні людства від стихійних лих і катастроф; запобіганні злочинності тощо. Штучному інтелекту навіть можливо довірити правоохоронні функції, розроблення та вдосконалення законодавства, розгляд справ у суді. Активні розробки у сфері створення систем штучного інтелекту призвели до того, що зі сфери цивільного життя ці технології поступово перейшли до військової сфери. За таких умов суспільство активно прямує до цифрового суперінтелекту, який значно перевершує інтелект людини. У зв’язку з цим керівник Google С. Пічаї зауважив, що досягнення у сфері штучного інтелекту зроблять для людства більше, аніж відкриття вогню або електрики.
Отже, «великі дані» і потужність їх обробки, а також застосовувані алгоритми ШІ є ключовими чинниками науково-технологічного лідерства держав. ШІ на основі опрацювання великих сетів даних дає змогу оптимізувати процеси та підвищити якість цифрових продуктів та послуг. Як наслідок, завдяки ШІ підвищується конкурентоспроможність бізнесу через оптимізацію бізнес-процесів, а також якість державних послуг, зменшується державний апарат завдяки автоматизації рутинних повторюваних процесів. До цього слід додати, що штучний інтелект може бути новітньою технологією, яка здатна знизити інфляцію.
Використання штучного інтелекту розповсюджується на все більше сфер та галузей економіки. До галузей, в яких прогнозується максимальний ефект від інвестицій у технології ШІ, належать: ІТ, технології і телекомунікації, комерційні та професійні послуги, обслуговування споживачів та сектор фінансових послуг. Зокрема, найбільше від розвитку ШІ з точки зору збільшення доходів виграють галузі високих технологій, роздрібної торгівлі, банківської справи, туризму та логістики, передових виробництв і охорони здоров'я. Вже зараз такі компанії, як Amazon, Apple і Google сформували цифрові платформи з використанням штучного інтелекту, а соціальна мережа Facebook запустила технологію «DeepTex», за допомогою якої з'явилась можливість за повідомленнями розпізнавати тенденції поведінки користувачів. А в Австралії вченим вдалось створити електронний чип із клітинами людського мозку. Системи штучного інтелекту – роботи, автономні транспортні засоби, комп’ютерний зір, обробка природної мови, віртуальні помічники і машинне навчання – дедалі частіше використовуються для забезпечення переваг у сферах роздрібної торгівлі, електроенергетики, виробництва, охорони здоров’я та освіти. Кількість компаній, що тією чи іншою мірою використовують ШІ, зростає в геометричній прогресії. Сьогодні кожна людина так чи інакше стикається з використанням інтелектуальних систем пошуку контенту та обробки масивів інформації на основі технологій ШІ у повсякденному житті. Як наслідок цих процесів, країни вже розробляють національні стратегії розвитку ШІ. Визначаються етичні норми та допустимі межі використання ШІ.
На сьогодні основними сферами застосування технологій штучного інтелекту є: державне управління, місцеве самоврядування, національна та громадська безпека (інформаційна та кібербезпека), СМАРТ-інфраструктура, житлово-комунальне господарство, бізнес-процеси та системи, промислове виробництво, електроенергетика, ринок товарів та послуг (клієнто-орієнтовані алгоритми), торгівля, трансфертне ціноутворення, банківська справа (управління ризиками; оцінювання, прогнозування та аналітика; чат-боти у мобільних банківських додатках), транспорт (оптимізація управління автомобільним транспортом, розширення засобів круїз-контролю, автопілот) та логістика (покращення продуктивності, зниження простоїв), телекомунікації, медицина (ведення документації, діагностика), освіта, наука, культура та спорт. Наприклад, чат-боти активно використовуються в різних сферах публічного управління та бізнесу.
Вже запроваджуються світові практики застосування технологій ШІ у сфері реалізації онлайн-торгів, навігаційних систем та діяльності поліції у розкритті злочинів на основі аналізу поведінки зловмисників. Втім, досі ключовим питанням при застосуванні цих практик впровадження технологій ШІ у різних країнах залишається легальність таких систем ШІ: наявність правової бази для їх функціонування в законодавстві, умови та необхідність втручання державних органів у конкретних обставинах, передбачуваність такого втручання для пересічних громадян, а також належні запобіжники від зловживань.
Вкрай важливою сферою, де знайдуть у майбутньому своє застосування технології штучного інтелекту, є дистанційне навчання, у тому числі із застосуванням технологій віртуальної реальності. Відповідно, дедалі більше уваги науковців присвячується особливостям адаптації технологій доповненої реальності у навчальних дисциплінах для студентів різних навчальних закладів. При цьому, на думку дослідників, застосування технологій доповненої реальності підвищує мотивацію до навчання майбутніх фахівців, а також рівень засвоєння інформації завдяки різноманітності та інтерактивності її візуального подання.
Важливою особливістю ШІ є те, що він може значно швидше і ефективніше людини вирішувати проблеми, з якими стикнулось людство на сучасному етапі розвитку – переходу від інформаційного до цифрового суспільства. Перш за все, ці можливості ШІ реалізуються завдяки опрацюванню великих баз даних, розподіленим реєстрам, швидкісним комунікаціям у мережі, Інтернету речей. Основу технологій ШІ складають можливості цифрової техніки проводити обчислення у багато разів швидше і обробляти значно більшу кількість даних, ніж людина.
Поряд з цим, штучний інтелект – це технічна система, що має певні ознаки інтелекту, тобто здатна: розпізнавати та розуміти; знаходити спосіб досягнення результату та приймати рішення; вчитися. Характерними рисами штучного інтелекту є накопичення досвіду (знань, навичок), адаптація до зміни умов, узагальнення, розуміння природної мови, здатність до навчання, а також здатність мислити і, що важливо, діяти.
Системи на основі штучного інтелекту можуть бути заснованими винятково на програмному забезпеченні та працювати у віртуальному світі (наприклад, голосові помічники, програмне забезпечення для аналізу зображень, пошукові системи, системи розпізнавання мовлення та обличчя) або можуть бути інтегрованими (вбудованими) в апаратне забезпечення (наприклад, робототехніка, безпілотні транспортні засоби, дрони чи об’єкти мережі «Інтернету речей» (англ. Internet of Things, IoT)).
Сьогодні ШІ об’єднує багато технологій, які працюють з базами даних та здатні до самонавчання, основними з яких вважаються:
·машинне навчання (Machine Learning (ML)) – вивчає методи побудови алгоритмів;
·комп’ютерний зір (Computer Vision (CV)) – спеціалізується на технологіях аналізу, класифікації і розпізнавання зображень і відео;
·штучні нейронні мережі (Artificial Neural Networks (ANN)) – відтворює роботу людського мозку;
·глибоке навчання (Deep Learning (DL)) – фокусується на класифікації даних;
·опрацювання природної мови (Natural Language Processing (NLP)) – спеціалізується на технологіях розпізнавання мови.
Прикладом машинного навчання є віртуальні особисті помічники, які допомагають створювати особистий розклад, планувати зустрічі, будувати маршрути, надавати рекомендації під час прийняття рішень; відеоспостереження, яке відстежує незвичну поведінку, тощо. Іншими словами, штучний інтелект включає широкий спектр можливостей, таких як голос, розпізнавання зображень, машинне навчання та семантичний пошук.
Сучасні технології штучного інтелекту реалізуються за наступними напрямами: розпізнавання та синтез мови; інтелектуальні системи підтримки прийняття рішень; перспективні методи штучного інтелекту.
До переваг застосування ШІ, зокрема, належать: точність і швидкість обробки даних; аналіз значної кількості інформації у стислі строки; зменшення помилок і збільшення шансів досягнення результатів більш високої точності; зниження собівартості та підвищення продуктивності праці; невтомність / відсутність потреби у сні або перерві; здатність працювати у потенційно небезпечному для людини середовищі.
Згідно з прогнозом звіту міжнародної консалтингової компанії PricewaterhouseCoopers (PwC) «Штучний інтелект: не упустити вигоду» до 2030 р. завдяки прискореному розвитку СШІ глобальний ВВП може зрости на 14% порівняно з поточними показниками (це орієнтовно 15,7 трлн дол. США). Основними чинниками цього зростання є автоматизація виробничих процесів, яка до 2030 р. може збільшитись у світі на 11%, або близько 9 трлн дол. США. У свою чергу, дослідження консалтингової компанії McKinsey вказує, що впровадження штучного інтелекту на рівні програмного забезпечення може щорічно приносити світові економічну вигоду від 2,6 до 4,4 трлн дол. США на рік, що становить 4,4% усієї світової економіки. Для порівняння: за весь 2022 рік світова економіка зросла на 3,6 трлн дол. США.
Експерти відзначають, що обороти інвестицій у технології штучного інтелекту щорічно зростають і до 2024 р. досягли майже 140 млрд дол. США. Лише у Китаї бюджет на впровадження стратегії розвитку технологій штучного інтелекту до 2030 р. становить 150 млрд дол. США.
Технологія генеративного штучного інтелекту, яка вже уміє створювати текстЗгідно з прогнозами американської консалтингової компанії Gartner до 2025 р. генеративний штучний інтелект генеруватиме 10% усіх вироблених даних. Для порівняння, сьогодні ця цифра складає менше 1%.
При цьому активне застосування генеративного штучного інтелекту сприятиме зростанню продуктивності світової економіки на 1,5% протягом десятирічного періоду, адже зменшення обсягу використання ресурсів на виконання певного обсягу робіт дозволяє збільшувати продуктивність праці.
Аналітики консалтингової компанії McKinsey дослідили понад 60 варіантів використання генеративного штучного інтелекту в близько 850 професіях і встановили, що залежно від сфер впровадження цієї технології зростання продуктивності може варіюватися від 0,1% до 0,6% протягом найближчих 20 років. McKinsey прогнозує, що близько 70% компаній запровадять принаймні один тип технології ШІ до 2030 р.
Як встановили у McKinsey, за допомогою генеративного штучного інтелекту можна отримати багатоцінну користь. Зокрема, у маркетингу при використанні ШІ для SEO-оптимізації (оптимізації для пошукових систем) (англ. search engine optimization), створення персоналізованого контенту для просування продукту продуктивність можна підвищити на 5-15%. Ще у 2012 р. аналітики McKinsey підрахували, що працівники, робота яких є переважно інтелектуальною, витрачали 20% свого часу або один день з робочого тижня на пошук і збір інформації для вирішення певного завдання, отже, ці витрати робочого часу на сьогодні можна довірити генеративному ШІ.
У сфері досліджень та розробок генеративний штучний інтелект також може підвищити продуктивність на 10-15%. Наприклад, у хімічній промисловості впровадження штучного інтелекту дозволить прискорити процес розробки нових ліків та матеріалів, що збільшить прибуток фармацевтичних компаній на 25%.
На світовому рівні потенційний вплив від впровадження технологій генеративного ШІ щорічно може мати прояв у збільшенні прибутку у розмірі 400-660 млрд дол. США.
У цілому, у кінці 2022 р. близько 50% опитаних McKinsey компаній у світі намагалися використовувати ШІ у своїй діяльності, у 2017 р. таких було тільки 20%. У 2023 р. McKinsey знову провело опитування серед компаній з цих же питань, результати якого стали ще більш красномовними: 55% компаній вже запровадили технології ШІ у свої процеси, 40% компаній збільшать інвестиції у цю швидко прогресуючу галузь найближчим часом.
Український бізнес теж відкритий до новітніх технологій ШІ. Фахівці освітньої лабораторії Projector AI Lab опитали 150 українських компаній, з них 51% компаній час від часу використовують ці технології, 20% – рідко користуються ШІ або взагалі не використовують, 15% компаній самі розробили ШІ-інструменти, 24% – роблять це або планують цим зайнятися.
Національна академія наук України навіть створила Інститут проблем штучного інтелекту та розробила Стратегію розвитку штучного інтелекту в Україні. Відповідно до положень цієї стратегії штучний інтелект повинен допомагати розвивати та охоплювати усі сфери життєдіяльності держави. Оборона, економіка, освіта, промисловість, медицина, телекомунікації, аграрний сектор – залучення ШІ до цих галузей та пошуку рішень у рази пришвидшить та покращить процес їх зростання. Відтак, активне запровадження штучного інтелекту в усі сфери життєдіяльності суспільства сприятиме зростанню екосистеми та безпечному функціонуванню її суб’єктів.
Так, окрім вражаючих перспектив, технології штучного інтелекту несуть в собі й низку потенційних загроз. Відповідно до поширеного в 2019 р. звіту Натана Бенайча і Яна Хогарта під назвою «Шкідливе використання штучного інтелекту» інтелектуальні системи цілком можуть служити інтересам злочинців і терористів. Тому і науковці, і розробники цих технологій, і користувачі повинні це враховувати і запобігати можливому використанню зазначених напрацювань на шкоду суспільству.
Більш детально про актуальні вектори та проблеми розвитку штучного інтелекту як інструментарію безпеки та інтелектуальної зброї майбутнього - у книзі компанії Сідкон “Штучний інтелект і безпека”. В книзі розглядаються кілька ключових аспектів розвитку ШІ в цій галузі:
Потенціал ШІ для безпеки: Розгляд можливостей ШІ у підвищенні ефективності систем моніторингу та прогнозування загроз.
Інноваційні тренди: Аналіз сучасних тенденцій у розвитку технологій штучного інтелекту, які можуть вплинути на безпеку та оборонні стратегії.
Інтеграція у різні сфери: Обговорення шляхів інтеграції ШІ в різні галузі як громадської, так і приватної діяльності, включаючи економіку, охорону здоров'я, та інші суспільно важливі сфери.
Етичні та правові виклики: Важливість обговорення етичних і правових аспектів використання ШІ як зброї та його впливу на суспільство.
Технічні виклики та загрози: Опис потенційних технічних проблем та ризиків, пов'язаних із впровадженням нових технологій ШІ у сферу безпеки.