У сучасному світі, де кіберзагрози набувають безпрецедентного масштабу, захист критичної інфраструктури є ключовим елементом національної безпеки кожної держави. Критично важливі об’єкти (КВО), такі як енергетичні системи, транспортна інфраструктура чи інформаційні мережі, є основою функціонування суспільства, але водночас стають мішенню для кібератак, що можуть спричинити катастрофічні наслідки. В Україні, враховуючи виклики гібридної війни з рф та глобалізацію кіберзагроз, створення ефективних правових засад для кіберзахисту КВО є не лише актуальним, а й життєво необхідним завданням.
З метою досягнення високого рівня безпеки та стійкості критичної інфраструктури як важливої складової національної безпеки держави на національному рівні мають бути визначені місія, цілі та завдання із забезпечення безпеки критично важливих об’єктів. Необхідно, щоб керівництво будь-якої держави усвідомило і реалізувало програму з вироблення політики у галузі забезпечення безпеки та стійкості до загроз критичних інфраструктур – Національну програму захисту критичної інфраструктури.
Для досягнення цих цілей необхідно виробити бачення, місію, цілі та завдання зі створення та підтримки безпеки і стійкості критичної інфраструктури.
1) Стратегічний напрямок зусиль зі створення та підтримки безпеки і стійкості критичної інфраструктури залежить від загального бачення основних цілей, які мають бути досягнуті: критична інфраструктура захищена і стійка, рівень вразливостей щодо КВО дуже низький, мінімізовані можливі наслідки за виявленими і руйнівними загрозами, ефективне та оперативне реагування на ризики та загрози щодо критичної інфраструктури та її відновлення за результатами викриття цих ризиків та загроз.
2) Місія / завдання забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури.
Зміцнення безпеки та стійкості критичної інфраструктури через управління ризиками реалізуються партнерами за критичною інфраструктурою – державою та приватним сектором як власником КВО – спільними та комплексними діями.
Від бачення місії забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури залежить досягнення цілей, які представляють собою стратегічний напрям, на якому необхідно зосередити всю найважливішу діяльність з метою забезпечення безпеки і стабільності КВО.
3) Цілі забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури:
· оцінити і проаналізувати загрози, вразливості і наслідки для критичної інфраструктури, що, в свою чергу, також необхідно для оцінки діяльності з управління ризиками щодо КВО;
· захистити критичну інфраструктуру від антропогенних, стихійних і кіберзагроз, докладаючи для цього зусилля щодо зниження ризиків, з урахуванням витрат та вигоди від інвестицій у забезпечення безпеки КВО;
· підвищити критичну стійкість критичної інфраструктури шляхом зведення до мінімуму несприятливих наслідків від інцидентів за рахунок превентивних заходів з планування та пом'якшення їх наслідків.
4) Ключові пріоритетні завдання щодо забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури:
· зміцнювати партнерські відносини відносно управління КВО;
· вводити інновації в управлінні ризиками щодо критичної інфраструктури;
· зосередитися на результатах управління ризиками відносно КВО.
Отже, зниження вразливостей критичних інфраструктур та підвищення їх безпеки і стійкості є однією з основних цілей будь-якої держави. Це забезпечить адекватний рівень їх захисту та, наскільки можливо, дозволить істотно знизити негативні наслідки від збоїв на життєдіяльність суспільства та його громадян.
Національні зусилля зі зміцнення безпеки та стійкості критичної інфраструктури залежать від здатності власників інфраструктури приймати обґрунтовані, з урахуванням ризику, управлінські рішення при розподілі обмежених ресурсів як для щоденних, так і для кризових операцій. Тому управління ризиками, що має стати наріжним питанням Національної програми захисту критичної інфраструктури України, актуально як на державному, так і на місцевому рівнях. Безпека і стійкість функціонування критичної інфраструктури на цих двох рівнях залежать від створення і підтримки надійних партнерських відносин між бізнес-спільнотою та державними, місцевими органами влади, громадськими організаціями. Необхідність координації між цими партнерами у сфері управління ризиками функціонування критичної інфраструктури також актуалізує серйозні проблеми державного управління КВО.
Забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури є стратегічним пріоритетом для України, адже від цього залежить стабільність суспільства та захист національних інтересів. Правові засади кіберзахисту КВО, побудовані на принципах управління ризиками, партнерства між державою і приватним сектором, а також інноваційних підходах до зниження вразливостей, створюють основу для ефективного реагування на загрози та швидкого відновлення після інцидентів. Завдяки більш ніж 20-річному досвіду в побудові систем безпеки, компанія Сідкон системно та глибоко розуміє проблеми та загрози безпеці КВО і надає кваліфіковані рекомендації щодо створення та вдосконалення систем безпеки та захисту об'єктів критичної інфраструктури.
Успіх реалізації Національної програми захисту критичної інфраструктури залежить від скоординованих зусиль держави, бізнесу, місцевих громад і громадських організацій. Лише спільними діями, підкріпленими чіткою правовою базою та стратегічним баченням, можна забезпечити надійний захист КВО та мінімізувати наслідки кіберзагроз для суспільства.
З метою досягнення високого рівня безпеки та стійкості критичної інфраструктури як важливої складової національної безпеки держави на національному рівні мають бути визначені місія, цілі та завдання із забезпечення безпеки критично важливих об’єктів. Необхідно, щоб керівництво будь-якої держави усвідомило і реалізувало програму з вироблення політики у галузі забезпечення безпеки та стійкості до загроз критичних інфраструктур – Національну програму захисту критичної інфраструктури.
Для досягнення цих цілей необхідно виробити бачення, місію, цілі та завдання зі створення та підтримки безпеки і стійкості критичної інфраструктури.
1) Стратегічний напрямок зусиль зі створення та підтримки безпеки і стійкості критичної інфраструктури залежить від загального бачення основних цілей, які мають бути досягнуті: критична інфраструктура захищена і стійка, рівень вразливостей щодо КВО дуже низький, мінімізовані можливі наслідки за виявленими і руйнівними загрозами, ефективне та оперативне реагування на ризики та загрози щодо критичної інфраструктури та її відновлення за результатами викриття цих ризиків та загроз.
2) Місія / завдання забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури.
Зміцнення безпеки та стійкості критичної інфраструктури через управління ризиками реалізуються партнерами за критичною інфраструктурою – державою та приватним сектором як власником КВО – спільними та комплексними діями.
Від бачення місії забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури залежить досягнення цілей, які представляють собою стратегічний напрям, на якому необхідно зосередити всю найважливішу діяльність з метою забезпечення безпеки і стабільності КВО.
3) Цілі забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури:
· оцінити і проаналізувати загрози, вразливості і наслідки для критичної інфраструктури, що, в свою чергу, також необхідно для оцінки діяльності з управління ризиками щодо КВО;
· захистити критичну інфраструктуру від антропогенних, стихійних і кіберзагроз, докладаючи для цього зусилля щодо зниження ризиків, з урахуванням витрат та вигоди від інвестицій у забезпечення безпеки КВО;
· підвищити критичну стійкість критичної інфраструктури шляхом зведення до мінімуму несприятливих наслідків від інцидентів за рахунок превентивних заходів з планування та пом'якшення їх наслідків.
4) Ключові пріоритетні завдання щодо забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури:
· зміцнювати партнерські відносини відносно управління КВО;
· вводити інновації в управлінні ризиками щодо критичної інфраструктури;
· зосередитися на результатах управління ризиками відносно КВО.
Отже, зниження вразливостей критичних інфраструктур та підвищення їх безпеки і стійкості є однією з основних цілей будь-якої держави. Це забезпечить адекватний рівень їх захисту та, наскільки можливо, дозволить істотно знизити негативні наслідки від збоїв на життєдіяльність суспільства та його громадян.
Національні зусилля зі зміцнення безпеки та стійкості критичної інфраструктури залежать від здатності власників інфраструктури приймати обґрунтовані, з урахуванням ризику, управлінські рішення при розподілі обмежених ресурсів як для щоденних, так і для кризових операцій. Тому управління ризиками, що має стати наріжним питанням Національної програми захисту критичної інфраструктури України, актуально як на державному, так і на місцевому рівнях. Безпека і стійкість функціонування критичної інфраструктури на цих двох рівнях залежать від створення і підтримки надійних партнерських відносин між бізнес-спільнотою та державними, місцевими органами влади, громадськими організаціями. Необхідність координації між цими партнерами у сфері управління ризиками функціонування критичної інфраструктури також актуалізує серйозні проблеми державного управління КВО.
Забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури є стратегічним пріоритетом для України, адже від цього залежить стабільність суспільства та захист національних інтересів. Правові засади кіберзахисту КВО, побудовані на принципах управління ризиками, партнерства між державою і приватним сектором, а також інноваційних підходах до зниження вразливостей, створюють основу для ефективного реагування на загрози та швидкого відновлення після інцидентів. Завдяки більш ніж 20-річному досвіду в побудові систем безпеки, компанія Сідкон системно та глибоко розуміє проблеми та загрози безпеці КВО і надає кваліфіковані рекомендації щодо створення та вдосконалення систем безпеки та захисту об'єктів критичної інфраструктури.
Успіх реалізації Національної програми захисту критичної інфраструктури залежить від скоординованих зусиль держави, бізнесу, місцевих громад і громадських організацій. Лише спільними діями, підкріпленими чіткою правовою базою та стратегічним баченням, можна забезпечити надійний захист КВО та мінімізувати наслідки кіберзагроз для суспільства.